Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Легковажна наречена, Аліна Амор 📚 - Українською

Читати книгу - "Легковажна наречена, Аліна Амор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легковажна наречена" автора Аліна Амор. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 96
Перейти на сторінку:

- Слідчі, маги, все з'ясовують, питають. Я звичайно не підслухувала, але вони так голосно розмовляли!

Ага, так я й повірила. Судячи з підвищеної балакучості, Мелінда та ще пліткарка.

Вона нахилилася майже впритул до мене і стишивши голос, затараторила:

- Я чула, що злочинці хотіли провести ритуал з магії крові! – вона зробила великі очі і прошепотіла, - На твоїй крові!

Потім випрямилася і додала:

- Ми так злякалися! Просто жах якийсь, чи не так?

Дивлячись на Мелінду, я б не сказала що їй страшно, швидше вона була в повному захваті. Блакитні очі аж блищали від збудження. Я думаю - така подія!

Видно у цьому монастирі їй зовсім нудно.

- А матінка-настоятелька вчора злягла з серцевим нападом, коли побачила що з тобою зробили.

Так от хто так кричав…

- А ти їж, їж! Зовсім я тебе заговорила, тобі ж одужувати треба!

Я здивовано подивилася на тацю з обідом. Не пам'ятаю щоб мені колись снилося як я їм. Але все буває вперше.

Ммм... Яка смачна каша...

Мелінда тим часом розповіла нові, і, звичайно ж, не підслухані деталі розслідування. Злочинці зникли, тож мотиви нападу невідомі. Також вдалося дізнатися що я племінниця Верховного мага королівства, графа де Ларуа. Це, мабуть, той загадковий чоловік, який дбав мене.

Та скоро я знову відчула наростаючий біль у грудях, і, згадавши слова мага, потяглася за пляшечкою. Мелінда зрозумівши все без слів, передала мені її, потім допомогла випити зілля і влягтися в ліжко, після чого побажала солодких снів і пішла.

Залишившись одна я спробувала зрозуміти - що це все означає? Хіба коли спиш, відчуваєш біль? На сон це марення зовсім не схоже, я вже пощипала себе скрізь де тільки могла, але ніяк не прокидалася. На галюцинації теж - занадто реалістично і багато деталей.

Хоча звідки мені знати якими бувають галюцинації?

Я оглянула скромну монастирську кімнату. Білі стіни та стеля, вузьке ліжко, стіл, стілець, шафа. Меблі масивні, прикрашені різьбою і виглядають добротно, виготовлені з суцільних шматків дерева і здаються дуже давніми, з потертими поверхнями після багатьох поколінь таких жвавих школярок як Мелінда.

У кутку кімнати стояв маленький дерев’яний столик зі стільчиком і дзеркалом у простій круглій і почорнівшій від часу мідній рамі, і я вирішила подивитися як виглядаю після цього дивного замаху. Неквапливо я підійшла до нього і зазирнула. Від побаченого мене пробив холодний піт. Я б закричала якби могла кричати, а так тільки мовчки відкривала і затуляла рота, як риба викинута на берег.

Це вже занадто...

Вражена і знесилена я повернулася у ліжко, лягла, накрилася ковдрою і поринула в цілющий сон без сновидінь.

 

Цього разу я прокинулася вночі. Темрява була глибокою і безтурботно тихою. Така буває перед світанком. Почувалася набагато краще і голова прояснилася. Хтось дбайливий залишив запалену воскову свічку на столі, вона дарувала трохи м'якого приглушеного світла. Я піднялася на ліктях, розглядаючи її, потім повільно встала і потяглася щоб розім'яти м'язи, що затекли. Наблизилася до свічки і помітила, що вона горить але не згоряє, а від вогника зовсім нема тепла.

Не інакше як магія…

Згадавши, що так шокувало мене перед сном, я несміливо пішла до злощасного дзеркала. А зазирнувши в нього, обімліла. У похмурому відображенні я побачила бліде як полотно обличчя з розширеними від подиву очима.

Але воно не було моїм!

У кімнаті стало нестерпно душно, не було чим дихати. Я рвучко кинулася до вікна, штовхнула назовні важкі дерев'яні стулки і… задихнулася. Тепер здавалося що в усьому світі разом закінчилося повітря. Те що я побачила, добило мене: над блискучою водною гладдю озера, висів величезний, разів у десять більше за наш, пористий немов голівка голландського сиру, фіолетовий місяць…

Я завмерла в німому здивуванні. Потім закашлялася і з шумом вдихнула прохолодне нічне повітря. Дихаю, дихаю…

Віддихавшись і трохи прийшовши до тями, мені стало очевидно, що я потрапила в інший світ або паралельну реальність…

Або збожеволіла…

Я вирішила зупинитись на першій версії.

Ноги стали ватними і відмовилися мене тримати, тому, повільно відступаючи і не відвертаючись від неможливого і нереального місяця, я повернулася у ліжко і сіла на його край.

І так і сиділа, вражено дивлячись у відчинене вікно.

А зірки тут теж чужі, їх набагато більше, вони здаються ближчими і сяють яскравіше. Немов тисячі світлячків, розсипаних по небу.

Це неймовірно…

Я все ж таки знайшла пригоди на свою голову...

А як каже Ніка, справжні пригоди починаються тоді, коли стає вже не смішно.

То куди ж я потрапила?

1 ... 3 4 5 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легковажна наречена, Аліна Амор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легковажна наречена, Аліна Амор"