Читати книгу - "Академія об'єднаних талантів. Туман бажання, Лада Астра"

– Я Флоренція, а це моя сестра Франческа. Можна просто Флор і Чес, – представила їх обох певно старша за віком жіночка. Хоча там складно було визначити це. Обидві вже давно були у віці глибокої старості. Дивно, що їх відпустили самих їх рідні. 

– Дякую за вашу гостинність. Дуже не зручно сидіти в мобілі, поки йде ремонт, – промовила друга бабуся і кинула в мою сторону дуже такий зацікавлений погляд, за що відразу отримала у бік від своєї сестри. Від неї я теж ловила на собі погляди, але вони були більш обережні, не такі відкриті, як у її сестри. Та що тут відбувається взагалі?

– А як же це ви опинилися в наших краях? – поцікавилася Ніна. Ця місцевість була тихою і малолюдною. Проживали тут більшою мірою спустошені та декілька дільничих магів різної спеціальності, тому справді дивно як таких, точно ж заможних, жіночок занесло аж сюди. 

– Водій щось наплутав, ми не туди звернули й ось, – відповіла старша Флоренція, а менша старенька пані енергійно замахала головою, підтверджуючи сказане сестрою, за що чомусь знову отримала ліктем у бік. 

– А куди ж ви їхали? – поцікавився Пітер.

– На блакитні озера.

– До замку квітів.

Вони це сказали одночасно і зі злістю подивилися одна на одну.

– Ми про озера домовлялись, – прошипіла крізь зуби Флоренція. 

– Останньою була розмова про замок, – пирхнула Франческа і відвернулася від сестри до мене.

– А ти красуня, – посміхнулася вона мені.

– Ем, дякую, – якось не впевнено відповіла їй. 

– Це моя старша донька, Ельвіра. Вона навчається в академії. Приїхала на вихідні.

– Поважаєш своїх рідних, не те що наш… – Чес не договорила, бо отримала від сестри дуже відчутний тичок у бік. Мені здається, в неї там уже синець був. 

– У вас тут дуже так затишно, – вирішила перевести тему Флоренція.

– Дякую. Робимо все для комфорту наших діток, – розцвіла Ніна. – Еля, налий чаю гостям. Скуштуйте мого фірмового пирога.

  Тітонька метушилася так, ніби до неї цілі імператриці завітали. Видно було, як вона хотіла їм догодити, відчуваючи себе нижчою від них тільки тому, що вони явно були із багатої родини. 

    Під пильними поглядами обох бабусь я налила їм чай та сіла на своє місце, хоча дуже хотілося втекти звідси, як це вже давно зробили молодші діти. 

– Дуже смачно, дякую. А ти, Ельвіра, теж вмієш готувати? – між іншим поцікавилася Флоренція.

– Інколи допомагаю…

– Ельвіра так багато навчається, що просто не встигає нічого, – додала Ніна, обіймаючи мене.

– Вона ще й до навчання охоча, – якось так надто захоплено зітхнула Франческа і відразу сіпнулася від ліктя сестри. До чого ж вони дивні, ці бабці. 

 До кімнати зайшов високий чоловік, що представився як водій і сповістив, що мобіль готовий їхати далі.

– Ще раз дякую за гостинність. І за те, що ми не чекали на дворі. Вибачте за не зручності, – промовила на останок Флоренція і кинула на мене ще один погляд.

    Її ж сестра, залишившись на хвилину без нагляду, (оскільки Флоренція пішла у перед, а вона йшла поруч зі мною) стрімко обійняла мене і прошепотіла дивне: “До зустрічі, сонечко” та швиденько, як на свій вік, побігла наздоганяючи сестру. Певно боялася знову отримати ліктем у бік.

    Я стояла біля дверей і здивовано спостерігала як від'їжджають ці бабусі, та ні як не могла зрозуміти, що це взагалі тут відбувалося. Ніби два невеликих смерчі залетіли в будиночок щось наговорили й вилетіли. 

– Дивні бабульки, – в перше за весь цей час задумливо подав голос Фін. – Мені здалося, ніби вони тебе знають. Або приїхали до тебе.

– Правда? Одже в мене не параноя, – полегшено зітхнула я. – Але я їх вперше бачу і навіть уявлення не маю хто це може бути.

– А може просто здалося. Ходімо краще покажу тобі свої перші роботи. Там ще все сире, але я не втримався і привіз їх до дому, – радісно промовив Фін і ми пішли до нього у кімнату. Зараз він знову був тим малим хлопчиком, якого я знала, але тепер вже з дорослою зовнішністю. 

    Я вирішила більше не думати про тих дивних бабусь і не втрачати дорогоцінний час з рідними на запитання без відповідей. Як би ж я тоді тільки знала хто то був.