Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Переплутані почуття , Кетрін Сі 📚 - Українською

Читати книгу - "Переплутані почуття , Кетрін Сі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Переплутані почуття" автора Кетрін Сі. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40
Перейти на сторінку:
19. Різдвяна вечеря

​​​24 ГРУДНЯ (вечір)

 

– Я казала вам, що Різдвяний стіл накривають сьогодні! – Свариться на нас Саванна. – Скільки років поспіль ми святкуємо разом? Невже ви досі не запам'ятали? 

– Не знаю чому штучний інтелект дав нам завдання влаштувати святкову вечерю завтра, якщо святкують сьогодні. – Підтримую Саванну.

– Та добре, добре! – Вигукує Нейт. – Забігалися, от і переплутали все, таке буває! Зараз швидко замовимо доставку їжі і буде нам святкова вечеря. – Дістає свій телефон. – Що будемо їсти? 

Не знаю як, та і я геть забула, що накривають на стіл сьогодні. Думаю я занадто захопилася цим марафоном і повірила в те, що святкова вечеря накривається двадцять п'ятого грудня. Навіть соромно за себе. Я тут головна фанатка Різдва і такий казус стався. 

– Все, доставка їжі буде орієнтовно о восьмій вечора! – Нейт плескає у долоні. – Підемо накривати на стіл? 

– Гм.. до речі про стіл, – Повертаємося до Олівера. – У цьому будинку не вистачить посуду на всіх. 

– Що? Олівер! 

– А що? Я так само забув, що вечеря сьогодні.. думав завтра купити посуд. 

– Без паніки! – Зупиняю їх галас. – Хіба у святковій вечері головний посуд? 

– Ну..

– Ні! Головне – це атмосфера і друзі поруч. Просто сядем біля ялинки у вітальні і будемо їсти з того, у чому привезуть… Згодні?

– Так! – Підтримує Олівер. – Давайте поки перенесемо стіл з кухні, до вітальні. 

– Гаразд. 

Хлопці почали розчищати у вітальні місце для стола. Зробили ще так, щоб ми сиділи біля ялинки. 

 

Поки всі були зайняті, ми з дівчатами по черзі поклали свої подарунки під ялинку. Я побачила, що Джуді так само поклала два подарунки. Отже, один з них для Логана. 

– Ді, почекай, – Зупиняю її на сходах. – Ти не будеш злитись, якщо я віддам тобі твій подарунок трохи пізніше? Не було часу їхати до будинку..

– Ні, що ти! Я так само не встигла привезти твій. – Опускає погляд. 

– Як батьки відреагували на те, що ти будеш святкувати не вдома? 

– Позитивно. Батько був такий щасливий, що я нарешті знайшла з ким можу провести Різдво, що навіть дав мені більше кишенькових! 

– Він завжди хотів щоб ти подорослішала.

– Це точно. 

 

Їжу привезли о восьмій нуль дев'ять, а зібралися ми за столом о восьмій двадцять. Єдине, що в нас було з посуду, це келихи та виделки, вся їжа лежала у контейнерах. Олівер постукав виделкою по келиху й тим самим привернув нашу увагу. 

– Я хочу сказати тост, – Підводиться. – Ви знаєте, що я рідко можу щось таке сказати, – Всі кивають головою, – Але сьогодні саме такий день… Дорогі друзі! Сьогодні, у це світле Різдвяне свято, хочеться підняти келих за найцінніше в нашому житті. За тих, хто завжди поруч, у радості та в труднощах, – за наших вірних друзів. Ви – наша підтримка, наша сила і наші найближчі брати по духу. І ще – за кохання. За ту зірку, що запалює серце теплом навіть у найхолоднішу ніч. Нехай кожен з нас знайде своє щастя, свою половинку, яка розділить радість і додасть сенсу кожному дню. За друзів, за кохання і за життя, сповнене чудес, які приносить Різдво! 

Кімната наповнюється звуком стукання скла. Випиваємо вино. 

– Чудовий тост, Олівер. 

– Дякую. 

 

Поки всі продовжували їсти і пити у вітальні, ми з Олівером вийшли на вулицю.

– Еванджелін, я дуже хочу вибачитися перед тобою.

– За що? 

– За те, що вів себе з тобою, як повний відморозок.. мені шкода, що казав тобі всі ті образні слова. 

– Давай забудемо той період життя і будемо жити тут і зараз? – Роблю крок на зустріч чоловіку. – Я рада, що ти дійсно маєш добре серце, Олівер.

– Дякую, що ти змогла його розгледіти. 

Нахиляється і цілує мене. Все ж таки, ми змогли розібратися у своїх почуттях. 

 

ОЛІВЕР ДЕВІС 

 

Різдво не таке жахливе, як я думав. Бути в колі друзів, а не з батьками, що зляться на тебе, – набагато веселіше. 

– Ходімо до будинку, а то тут холодно, – Беру дівчину за руку і відчуваю, що мій мобільний завібрував.

Повідомлення було від Арчі. 

«В мене є ідея для нового парі. Зіграємо?» 

Швидко набираю відповідь: 

«Ні. Я більше не граю.» 

– Хто тобі пише? 

– Це Арчі. 

– Цей козел? – Киваю. – І що пише? 

– З Різдвом вітає. 

– Неочікувано. 

– Дуже. 

Ми повернулися до друзів і продовжили святкувати.

Це Різдво я ще довго буду пам'ятати. 

 

Любі, я Вас всіх вітаю з Різдвом на Новорічними святами ***

БАЖАЮ ЩАСЛИВОГО РІЗДВА ТА НОВОГО РОКУ ♡♡♡ 

**** 

ДЯКУЮ, ЩО ЧИТАЛИ ЦЮ КНИГУ ☆ 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 ... 39 40
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Переплутані почуття , Кетрін Сі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Переплутані почуття , Кетрін Сі"