Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниця Чорного Дракона" автора Аманді Хоуп. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 63
Перейти на сторінку:
Глава 21

Мірана почала прибирати зі столу, і я змогла видихнути з полегшенням. Цього разу дівчина вигадала сама виправдання моїм дивностям, але що буде далі? Дізнавшись ближче, чи не переконається вона, що я зовсім інша людина?

Треба щось зробити. І для початку перестати поводитися як доросла, згадати, що мені лише вісімнадцять. Мене мають цікавити хлопчики, шмотки, музика, а головне – бунт проти всіх і вся. Відтворити все, що я творила, будучи підлітком? Здійснювати помилки та робити дурниці. Тільки в юному віці це здається жахливо, пізніше згадуючи свої витівки, розумієш, що незважаючи ні на що, це був найкращий час. Повернутись у нього знову! Це ж шанс!

Від подібних думок навіть голова трохи запаморочилась. Кому ще випаде можливість зі своїх двадцяти п'яти несподівано повернутися у вісімнадцять? Та я щасливиця! З досвідом прожитих років – мої подвиги зараз мають стати ще веселішими та унікальнішими! По-перше, мама не покарає, по-друге… Хоча й «перших» достатньо, щоб заволати: «Ура!» і рвонути на подвиги.

Збадьорившись такими міркуваннями, відразу ж відчула приплив сил. Ось це терапія! Психологи відпочивають!

- Міране! - схопилася я на ноги. – А чи не обстежити нам місцеві території? Раз ми збираємося жити в палаці, треба знати, що і де?!

Здається, нарешті я почала правильно діяти. Тому, як спалахнули очі дівчинки, зрозуміла, що рухаюся в потрібному напрямку.

- Пані! - зраділа вона невимовно. – Це ми зараз! Це швидко! Я тільки посуд на кухню занесу і одразу ж до вас!

Вона вилетіла наче метеор, тільки спідниця майнула в дверях. А я похвалила себе за винахідливість. Якщо порівняти розповідь того воїна про Алану, з моїми пригодами в юності, ми з нею дуже схожі. Отже, просто потрібно розслабитися і поводитись абсолютно безрозсудно. А що? Зможу! А якщо накотити ще грамів сто спирту, так і взагалі заспіваю…

Не встигла я гарненько помріяти про майбутнє веселе життя, як у двері постукали.

«Невже Мірана так швидко повернулася?» - здивувалася я і пішла відкривати.

Але на порозі опинився мій новоявлений татко власною персоною.

Перш ніж зайти, він озирнувся на всі боки, і тільки після цього переступив поріг кімнати.

- Ти вже влаштувалася? – спитав він, байдужим поглядом окидаючи простір.

- Так, - відповіла насторожено. - Дякую!

Поводився він дивно, з усього було видно, що він нервує, мимоволі заразилася від нього тривогою.

Батько пройшовся по кімнаті, зупинився біля вікна і завмер, ніби забувши про моє існування, дивлячись у далечінь, невиразним поглядом.

«Що відбувається?» - захотілося запитати, але я лише покашляла, привертаючи до себе увагу, перериваючи мовчанку, що надто довго тривала.

Він стрепенувся, як від сну, виринувши зі своїх роздумів, і підійшов до мене.

- Дівчинко моя! - взяв мене за плечі, заглядаючи в очі. - Нічого не бійся!

Потім вийняв з кишені невеликий кулон на ланцюжку із зеленого каменю, схожого на нефрит, але з чорними візерунками. І надів мені його на шию зі словами:

- Це амулет. Сховай його подалі від чужих очей.

Що я одразу ж і зробила, заховавши камінь під комір сукні.

- Розумниця! – похвалив татко. – Амулет захистить тебе від ментальної магії. Нізащо не знімай його.

А далі його обличчя спотворилося такою злобою, що мені стало ніяково.

- Не дозволю йому прочитати твої думки! Не бійся! Він нічого не взнає!

У цей момент мені стало страшно. Хто такий "він" - зрозуміло без слів. А чого мені боятися? І що приховує мій татко? Зрозуміло, що справа нечиста. Тільки я тут яким боком? Що мусить знати такого Алана, чого не слід знати принцу?

Після, татко не вимовивши жодного слова, так само швидко, як прийшов, пішов. А я ще довго стояла стовпом посеред кімнати, усвідомлюючи, що вляпалася у щось дуже погане. І найжахливіше – не знаю у що…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 39 40 41 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп"