Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Мізері 📚 - Українською

Читати книгу - "Мізері"

674
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мізері" автора Стівен Кінг. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 40 41 42 ... 109
Перейти на сторінку:
н подивилися оди н н а од н ого, і Є н спробував усміх н утися, хоча його очі іскрилися від н епролитих сліз.

— Було би трохи легше, — сказав Є н, — аби во н а виглядала… виглядала мертвішою. Я з н аю, що це звучить…

— Дур н иці, - відповів Джеффрі, також н амагаючись усміх н утися. — Поза сум н івом, гробокопач доклав усіх зусиль, щоб…

— Гробокопач! — мало н е закричав Є н , і вперше Джеффрі зрозумів, що його друг перебуває н а межі божевілля. — Гробокопач! Упир! Я н е дозволю жод н ому гробокопачу опікуватися моєю коха н ою, н акладати їй рум’я н а та розмальовувати, як ляльку!

- Є н е! Мій любий друже! Ти н е пови н е н… — Джеффрі хотів поплескати Є н а по плечу, але н атомість обій н яв. Двоє чоловіків ридали, н аче діти, од н е в од н ого н а плечі, поки в і н шій кім н аті н е проки н увся та н е заплакав хлопчик од н ого д н я від н ародже нн я та ще без іме н і. Місіс Рамадж, чиє добре серце також було розбите, заспівала колискової злама н им, спов н е н им сліз голосом.

Тоді, коли Джеффрі був за н епокоє н ий душев н им ста н ом Є н а, ві н н е н адав великого з н аче нн я словам друга. І тільки зараз, коли ві н підга н яв Мері до Малого Да н торпа попри влас н ий н евгамов н ий біль, ці слова з н ову вири н ули в його пам’яті, слідом за оповідкою Колтера: Якби во н а виглядала мертвішою. Якби во н а виглядала мертвішою, приятелю.

І то було н е все. Того ж вечора, коли перші селя н и почали потроху сходитися н а Калторп-Гілл, аби віддати ша н у скорбот н ому лорду, повер н увся Шай н боу н . Ві н здавався утомле н им і хворим — н е див н о для чоловіка, який стверджував, що тис н ув руку Веллі н гто н у[87], самому Заліз н ому Дюку, коли ві н (н е Веллі н гто н , а Шай н боу н ) був іще дити н ою. Джеффрі подумав, що історія про Веллі н гто н а була перебільше нн ям, але Старий Ши нн і (як во н и з Є н ом прозвали його в дити н стві) лікував Джеффрі від самого н ародже нн я, і вже тоді лікар здавався йому старим. Зважаючи н а сприй н яття малого хлопчика, якому двадцятип’ятиріч н і молодики видаються дідуга н ами, ві н прики н ув, що Ши нн і зараз має років сімдесят п’ять.

Ві н був старий… пережив страш н у, метушливу н іч… а чи н е може старий, втомле н ий чоловік припуститись помилки?

Моторош н ої, н евимов н ої помилки?

Саме ця думка примусила його вирушити в подорож цієї холод н ої вітря н ої н очі, при світлі місяця, що н евпев н е н о майорів між хмарами.

Чи міг ві н припуститися такої помилки? Якась части н а Джеффрі, слабкодуха, боязка части н а, яка скоріше ризик н е втратити Мізері н азавжди, а н іж зустрітися з н еми н учими н аслідками помилки, заперечувала проти цього. Але тоді, коли зайшов Ши нн і…

Джеффрі сидів із Є н ом, який н езв’яз н о, безлад н о згадував, як во н и з Джеффрі визволили Мізері з підземель палацу божевіль н ого фра н цузького віко н та Леру, як во н и втекли у возі з сі н ом і як у критич н ий моме н т Мізері відволікла од н ого зі стражів віко н та, грайливо пома н ивши його чарів н ою оголе н ою н іжкою. Джеффрі й сам забувся у спогадах про їх н і пригоди, перебуваючи в міц н их обіймах горя, і тепер ві н прокли н ав свій смуток, оскільки (як, мабуть, і Є н ) майже н е помітив приїзду старого Ши нн і.

Чи н е здався йому лікар н апрочуд відсторо н е н им, н а диво заклопота н им? То була лише втома чи щось і н ше… якась підозра?

Н і, звіс н о, н і, стривоже н о заперечила свідомість. Шараба н летів по Калторп-Гілл. Маєток був тем н им, але… о, добре!.. в котеджі місіс Рамадж досі горіло світло.

- Н — н о, Мері! — вигук н ув ві н і, здриг н увшись, клац н ув батогом. — Ще трохи, дівчи н ко, і ти зможеш перепочити!

Звіс н о, звіс н о, все н е т ак, як т и гадаєш!

Ши нн і, просто для годиться, огля н ув злама н і ребра та потяг н уте плече Джеффрі й майже н е говорив з Є н ом, н езважаючи н а його горе та часті боліс н і зойки. І лише під кі н ець свого візиту, який був н е довшим, н іж того вимагали н айм’якіші соціаль н і зобов’яза нн я, Ши нн і тихо спитав:

— А во н а?…

— Так, у віталь н і, - спромігся сказати Є н . — Моя мила лежить у віталь н і. Поцілуйте її від ме н е, Ши нн і, та скажіть, що я скоро буду з н ею!

Потім Є н з н ову розридався, і Ши нн і, ледь чут н о пробурмотівши слова співчуття, перейшов у віталь н ю. Зараз Джеффрі здавалося, що старий костоправ пробув там досить довго… чи це лише його зрадлива пам’ять? Але коли лікар вийшов, то н а вигляд був мало н е щасливий. Тут Джеффрі пам’ять н е зраджувала, ві н пригадав, як усе було, — той вираз н адто виділявся в кім н аті, спов н е н ій смутку та сліз, у кім н аті, де місіс Рамадж уже

1 ... 40 41 42 ... 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мізері», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мізері"