Читати книгу - "Кувала Зозуля, Джоан Роулінг"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Краплі дощу досі рясно витанцьовували по склу, коли пообідньої години у п’ятницю Робін за столом загортала іграшкового десантника для Джека, а Страйк виписував їй чек за тиждень, вже без комісії для «Тимчасових рішень». Робін збиралася на третю за цей тиждень співбесіду на «справжню» роботу і вигляд мала причепурений і доглянутий у чорному костюмі, з забраним назад ясно-золотим волоссям.
— Ну ось,— водночас мовили обоє, і Робін штовхнула до Страйка коробку, ідеально обгорнуту в папір з мініатюрними космічними кораблями, а Страйк простягнув їй чек.
— Клас,— мовив Страйк, беручи подарунок.— Я загортати геть не вмію.
— Сподіваюся, йому сподобається,— озвалася Робін, ховаючи чек у чорну сумочку.
— Ага. Щасти вам на співбесіді. Ви хочете на ту роботу?
— Вона нічогенька. Кадровий відділ у консультаційній фірмі зі зв’язків зі ЗМІ у Вест-Енді,— без великого ентузіазму відповіла вона.— А вам гарно погуляти на вечірці. Побачимось у понеділок.
Накладене самим Страйком обмеження курити тільки на вулиці дратувало ще більше через нескінченний дощ. Страйк стояв, так-сяк захований під карнизом над входом, і питав себе, коли вже нарешті облишить цю звичку і повернеться у форму, яка його покинула разом з фінансовою спроможністю і домашнім затишком. Поки стояв, задзвонив мобільний.
— Подумав, ти радий будеш чути, що твоя наводка принесла плоди,— сказав Ерик Вордл переможним голосом. Страйк почув на задньому плані ричання мотора і чоловічі голоси.
— Швидко ви,— відзначив Страйк.
— Так, ми воловодитися не звикли.
— Це означає, що я отримаю те, що хочу?
— Я тому і дзвоню. Сьогодні вже пізнувато, а в понеділок зможу передати.
— Мені краще раніше, ніж пізніше. Можу затриматися в офісі.
Вордл відповів дещо образливим сміхом.
— Тобі ж наче погодинно платять? Я думав, тобі вигідніше розтягнути процес.
— Краще зараз. Якщо зможеш завезти справу сьогодні, я постараюся, щоб ти перший дізнавався, коли друг підкине мені ще якусь наводку.
У короткій паузі, яка виникла за цим, Страйк почув репліку якогось чоловіка у машині поруч з Вордлом:
— ...мерзотна пика Фірні...
— Ага, добре,— озвався Вордл.— Пізніше відправлю. Мабуть, не раніше за сьому. Ти ще будеш на місці?
— Спеціально затримаюся,— відповів Страйк.
Папка приїхала за три години, коли він їв рибу з картоплею фрі з маленької полістиролової таці на колінах і дивився лондонські вечірні новини по переносному телевізору. У вхідні двері подзвонив кур’єр, і Страйк розписався, підтверджуючи отримання чималого пакунку зі Скотланд-Ярду.
Розгорнувши пакунок, Страйк виявив товсту сіру папку, повну ксерокопій. Він розклав її на столі Робін і почав тривалий процес засвоєння матеріалів.
Тут були свідчення тих, хто бачив Лулу Лендрі в останній вечір її життя; звіт про зразки ДНК, зібрані в її квартирі; відксерені сторінки журналу відвідувань зі стійки охорони в будинку номер вісімнадцять на вулиці Кентигерн-Гарденз; опис ліків, прописаних Лулі проти біполярного розладу; звіт про розтин; медичні дані за минулий рік; записи з мобільного й домашнього телефонів; перелік файлів, знайдених на ноутбуці моделі. Був тут і ДВД, на якому Вордл надряпав «Камера 2 бігуни».
Дисковод на комп’ютері, який Страйк купив уживаним, не працював від самого початку, тому Страйк поклав диск у кишеню пальта, що висіло біля скляних дверей, і повернувся до вивчення друкованих матеріалів з папки. Розгорнутий записник лежав поруч.
За стінами офісу опустилася ніч, і настільна лампа проливала золоте світло на кожну сторінку, поки Страйк ретельно читав усі документи, що обґрунтовували висновок про суїцид. І тут серед свідчень, очищених від зайвого, серед скрупульозних підрахунків часу і фотографій наліпок з баночок ліків, знайдених у Лендрі в шафці у ванній, Страйк відшукав ту правду, яку відчув у брехні Тенсі Бестиґі.
Розтин показав, що Лула померла від удару об дорогу — через зламану шию та внутрішню кровотечу.
На плечах було чимало синців. Упала вона в одній туфлі. Фотографії тіла підтвердили зазначений на «LulaMyInspirationForeva» факт, що Лула перевдягнулася, коли повернулася додому з нічного клубу. Замість сукні, у якій її сфотографували папараці перед будинком, на тілі був топ з пастками та штани.
Страйк звернувся до свідчень, які дала поліції Тенсі; першого разу йшлося лише про похід зі спальні до ванної кімнати, другого додавалося, що Тенсі відчинила вікно у вітальні. Фреді, за її словами, весь цей час лишався у ліжку. Поліція знайшла півдоріжки кокаїну на мармуровому краю ванни й невеликий пакетик з наркотиком, захований у коробці з тампонами у шафці над раковиною.
Свідчення Фреді підтвердили, що коли Лендрі впала, він спав, а прокинувся від зойків дружини; він заявляв, що побіг до вітальні й опинився там якраз тоді, коли Тенсі промчала повз у самій білизні. Ваза з трояндами, яку він відіслав Макку і яку розтрощив незграбний поліціянт, була, за словами Фреді, знаком гостинності та пропозицією знайомства; так, він був радий звести з репером знайомство, і так, йому спадало на думку, що Макк чудово впишеться у трилер, над яким Фреді нині працює. Понад усякий сумнів, шок від смерті Лендрі спричинився до надмірної реакції на розбиту вазу. Спершу він вірив дружині, яка казала, що чула сварку на верхньому поверсі; пізніше неохоче прийняв думку поліції про те, що свідчення Тенсі навіяні кокаїном. Її залежність була для шлюбу чималою проблемою, і Фреді зізнався поліції: йому було відомо, що дружина регулярно приймає речовину, але він гадки не мав, що у квартирі тієї ночі теж був наркотик.
Далі Бестиґі засвідчив, що вони з Лендрі ніколи не бували у квартирах одне одного і що їхнє одночасне перебування у Дікі Кербері (про яке поліція випадково почула пізніше і заново запросила Фреді на бесіду після першої дачі свідчень) хіба трохи зблизило їх. «Вона спілкувалася головно з молодшими гостями, а я більшу частину вихідних провів з Дікі, моїм ровесником». Свідчення Бестиґі являли собою непохитну скелю без жодних тріщин.
Прочитавши звіт поліції про перебіг подій у квартирі Бестиґі, Страйк додав кілька речень до власних нотаток. Його цікавили ті півдоріжки кокаїну на краю ванни, а ще більше — ті кілька секунд після того, як Тенсі побачила Лулу Лендрі, яка пролетіла за вікном, розмахуючи руками. Багато що залежатиме, звісно, від розташування речей у квартирі Бестиґі (ні схеми, ні плану в папці не знайшлося), але Страйка хвилював
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кувала Зозуля, Джоан Роулінг», після закриття браузера.