Книги Українською Мовою » 💛 Історичний любовний роман » Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En 📚 - Українською

Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Влад і Марія Цепеш. Повернення додому" автора Vit En. Жанр книги: 💛 Історичний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 80
Перейти на сторінку:
Глава 32

Вранці. Уся родина сиділа за столом і снідала.

 —Ілоно, як навчання? -запитав Влад.

 —Добре - відповіла і продовжила копирсатися в тарілці з кашею.

 —Або їж, або сиди голодна! - вигукнула Марія, таке ставлення до їжі в одночас не подобалося, і досить дратувало жінку.

—Уф, дякую, за прекрасний сніданок, я наїлася -дівчина різко встала з-за столу і в'їдливо посміхнулася, вклонившись.

—Я не дозволяв нікому йти - спокійно сказав Влад дивлячись у свою тарілку, а в руках зжав шматок білого хліба.

 —Але батько! - супротивилась вона.

 Чоловік глянув на дочку грізним поглядом і тій все ж довелося сісти на місце, стримано опустивши очі до підлоги.

— Що за істерики ти тут влаштувала? - спитав невдоволено князь, але дівчина мовчала.

—Я більше не буду - сказала крізь зуби.

 —Звичайно не будеш! І так місяць бачиться з Джакомо не будеш.

—Що?! Але він мій єдиний друг! -супротивилась вона.

Він заткнув її жестом руки.

—Дотримуйся мого наказу, і не смій більше так говорити з матір'ю, ясно? - роздратовано і серйозно вже без язви відповів він.

 —Ви взагалі мені не рідні батьки! Ви псуєте моє життя! - не витримавши зорового контакту вскрикнулаі заплакала вона, і помчала до себе в кімнату.

Марія закотила очі і, кинувши ложку, кинула на чоловіка спопеляючий погляд.

                                                                                ***

Ілона, впавши на ліжко, схопила подушку і заридала.

—Люблять тільки свого синочка, а чим я гірший за нього, він їхній улюбленець, а я їм ніхто. От помру і ніхто не заплаче - говорила сама собі крізь сльози. Вона була, ще малою і дурною, зовсім не розуміючи, що батьки, обмежуючи її  спілкування з Джакомо, намагаються таким чиною вберегти і не дати зіпсувати своє життя.

Молодого графа Феррильо не одноразово бачили в компаніях молодих дівчат, його репутація була вже злегка підкошена, не такого чоловіка хотів би собі в зяті Влад, він не був гідний навіть ніхтика молодой, але вже досить приваблевой Ілони Бальса.

"Бальса"- чому саме Бальса? В переводі з Руминського Бальса означає "донька Дракули", а тобто донька Дракона, це була маленька відсилка на її родову принадлежність, і хто ж знав, що пізніше, це кляте прізвище зіграє з нею злий жарт.

                                                                                 ***

Марія, Влад та Аслан залишилися за одним столом.

—Треба було пом'якше з нею,  - сказав Аслан.

— Якби я був м'якшим, то було б як і з Марією. - відповів йому Влад.

 —А що зі мною? - розлютилася жінка, мало не підскочивши.

 —Та заспокойся вже, нормальна ти, тато строгий, мамо хороша! 

—Ти черствий - невдоволено проказала жінка — Черствий як буханка тижневого, старого хліба.

—Маріє, тобі не здається, що краще помовчати?

  Він узяв її за руку і вона трохи заспокоїлася.

— Це, звичайно, добре, але у нас важливіші проблеми, ніж ваші сварки на порожньому місці. -втрутився Аслан

—Бачиш, послухай всього брата.

—Так, вибач - сівши на місце, сказала Марія і взяла Влада за руку, міцно притиснувшись до того.

—Трансільванія і Османська Імперія виступлять проти вас, вже скоро, в них є план. Союзників у вас немає , що збираєтеся робити?

—Сьогодні немає, завтра є. -Влад

 —Найняти людей не складе особливих труднощів, гроші в скарбниці дозволяють.-запропонувала Марія.

 —А зброя на всіх тих людей, у тебе є? - закотивши очі відповів князь.

—Не знаю..Немає?

—Немає. -зробив видих він. — Ось що, поки краще не втручатися, знайти людей і зброю, і відкрито нічого не говорити.

—Добре —поглянувши на сина, сказала вона. —А що якщо, ми не встигнемо підготуватися?

—Не знаю, Маріє, не знаю.

Аслан глянув на Міхню

—Мій син такого ж віку, як він.

—Який син?

—Довга історія. -тихо сказав і випив вино.

— Хочу прогулятися з донькою. Не сумуйте. 

Марія встала і взявши сина за руку, вийшла з кімнати. 

 

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 41 42 43 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги « Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"