Читати книгу - "Послухай мене, Тесс Геррітсен"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона відкрила наступний документ у теці. Це був допит Тіма Хільєра, одного зі студентів, що завітав на прийом Елоїзи Крейтон із сиром та вином за тиждень до вбивства. Це був двадцятиоднорічний хлопець, старшокурсник із Медісона, штат Вісконсин, що після випуску сподівався вступити до медичної школи. Фото не було, але поліція штату взяла в нього відбитки пальців для виключення відомих. Хлопець не мав кримінального минулого, стверджував, що в ніч убивства був зі своєю дівчиною, і Трембле не вважав його підозрюваним. До його допиту було додано приписку, зроблену невдовзі після того, як детектив Тібодо не зміг розкрити справу.
«Доктор медицини Тім Хільєр зараз дерматолог із практикою в Медісоні, Вісконсин. Під час телефонної розмови він не згадав нічого нового і не надав додаткової інформації про смерть професорки Крейтон. Він одружений з колишньою однокурсницею з Колбі Ребеккою Еклі, яка теж була на прийомі професорки Крейтон (перехресне посилання на допит Еклі)».
Детектив Тібодо безумовно набагато полегшив завдання Джейн. Він відстежив нинішні адреси, роди занять і телефонні номери більшості студентів. Швидкий пошук онлайн сказав Джейн, що доктор Тім Хільєр усе ще активно практикує у Вісконсині. Їхні з дружиною Ребеккою відбитки пальців, узяті для виключення з числа підозрюваних під час розслідування дев’ятнадцять років тому, не фігурували в базі даних КОДІС. Кришталево чиста пара.
Джейн відклала папери Тіма Хільєра та Ребекки Еклі і перейшла до наступного допиту.
Прийом відвідали дев’ятнадцять студентів, і Тібодо допитав та відстежив потім кожного з них. Добрі детективи часто бодай трохи потерпають від обсесивно-компульсивного розладу; і тут явно був серйозний випадок, адже Тібодо вперто відстежив усіх, хто побував у будинку професорки Крейтон за тиждень до її вбивства. Він виявив, що двоє студентів уже померли, один від крововиливу в мозок, а інший — від падіння зі скелі у Швейцарії. Після випуску більшість поїхала зі штату Мен і розсіялася по містах по всьому світу. В районі Бостона тепер мешкав лише один: Ентоні Їлмаз, фінансовий радник інвестиційної компанії, з яким, ймовірно, було варто поговорити. Більшість студентів зробила карколомні кар’єри: лікар, прокурор, фінансовий консультант. Жоден не мав проблем із законом, і відбитки жодного з них не знаходили на якомусь іншому місці злочину.
Нарешті Джейн дійшла до матеріалів Джеймса Крейтона. Крім водіння в нетверезому стані у віці дев’ятнадцяти років та звинувачення в хуліганстві в дитинстві, ця людина не мала кримінального минулого і жодної історії насильства, але вони з його колишньою дружиною вели непримириму битву за опіку над трирічною Лілі. Елоїзі нещодавно запропонували посаду в Орегонському університеті, що означало перевезти дитину за п’ять тисяч кілометрів від батька. Спілкування між протиборчими адвокатами стало ще злостивішим.
«Він сказав мені, що я пошкодую, якщо заберу її від нього — зазначила Елоїза у своїх показах. — Я розцінила це як погрозу. Тому я не думаю, що його права відвідання слід продовжити».
І саме тому Трембле націлився на Джеймса як убивцю. Ця людина мала мотив, мала доступ і не мала алібі. Сліди його крові знайшли в коридорі біля тіла колишньої дружини. Він явно був підозрюваний номер один, але ніколи не намагався втекти зі штату Мен. Навіть попри те, що це вбивство отруїло його репутацію, навіть попри те, що сусіди його уникали, а поліція постійно топталася на його задньому дворі в пошуках решток Лілі, він не втік зі свого дому — не спочатку. Це потім батьки зі школи почали скаржитися, що вчитель музики їхніх дітей може бути вбивцею; він втратив своє місце і мусив пройти крізь низку безнадійних підробітків, жоден із яких не тривав довго. Хто візьме тебе на роботу, якщо поліція продовжує ритися в твоєму минулому, стежити та переслідувати тебе?
Задзвонив її мобільний. Вона подивилася на ім’я абонента. Поліція Ревіра.
— Детектив Ріццолі, — відповіла вона.
— Це детектив Салдана, поліція Ревіра.
— Добрий день. Що я можу для вас зробити?
— Для початку можете поговорити з вашою мамою, Анджелою.
Джейн зітхнула.
— Що вона накоїла цього разу?
— Слухайте, я розумію, що все це почалося з добрими намірами, всі її дзвінки щодо Трішії Теллі. Яка, до речі, знайшлася жива та здорова. Це була просто типова підліткова сварка з її батьками.
— Перепрошую за ті дзвінки. Коли мама увіб’є собі щось в голову, вона з цим носиться. І носиться. «І носиться».
— З цим було все гаразд. Це був просто вияв сусідської небайдужості, і ми цінуємо, що вона тримала нас у курсі. Але це вже заходить надто далеко. Вона має перестати дзвонити нам щодо своїх сусідів.
— Тієї пари через вулицю?
— Так.
— Вона розповіла мені, що той чоловік носить приховану зброю. В мене не було часу перевірити його дозвіл, але...
— Не переймайтеся. Просто скажіть їй перестати дзвонити щодо них.
— Вони що, поскаржились?
— Вони добре знають про її інтерес до них.
— І що, пахне обмежувальним судовим розпорядженням?
— Вона має перестати звертати на них увагу. Це важливо, тож поговоріть з нею. Буду вам дуже вдячний.
Джейн замовкла, збентежена тим, що залишилося несказаним. Вона тихо спитала:
— Не хочете розповісти мені, що там з тими сусідами?
— Не цього разу.
— А коли, потім?
— Я вам повідомлю, — сказав детектив Салдана і відключився.
23
АНДЖЕЛАДонька наказала мені: «Тримайся подалі від Ґрінів». Ніби я вдиралася чи якось переслідувала цих
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Послухай мене, Тесс Геррітсен», після закриття браузера.