Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Чарівниця з острова Гроз 📚 - Українською

Читати книгу - "Чарівниця з острова Гроз"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чарівниця з острова Гроз" автора Тамара Крюкова. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 64
Перейти на сторінку:
як гидко це було Знахарці, а треба було підлеститися до дівчини.

Прикинув так і сяк, Знахарка вирішила, що як не крути, а доведеться звільнити Маріку з полону, інакше з нею ні за що не помиритися. До того ж можна було і ще одну вигоду мати — дістати знак влади. Непоказний камінець із дірочкою посередині таїв у собі неабияку силу, та от же ж яка заковика: його не можна було ні відняти, ні вкрасти. Власник амулета міг розлучитися з ним тільки із власної волі. У відьми так і свербіли руки роздобути жадану річ.

— Думай, як хочеш, але договір дорожчий за гроші. Віддай те, що мені належить, — смиренно мовила Знахарка.

— Я присяглася, що віддам обіцяне, але тільки після того, як опинюся на волі.

— Ти що ж, мені не віриш? — обурилась баба.

— Ані на гріш.

— Отак завжди, — нещиро зітхнула Знахарка й тут же хихикнула: — Може, і правильно. Часом важко встояти перед спокусою. Але ти ж не обманеш стареньку?

— Не суди по собі,— відрізала Маріка.

— Годі злитися. Я просто так запитала, для вірності. До речі, я хотіла попрохати тебе ще про одну послугу, — єлейним голосом мовила відьма.

— Чого тобі ще треба? — насторожилася Маріка.

— Та суща дрібниця. Обіцяй, що забудеш про наші сварки. З ким не буває.

— Мене з твоєї ласки ледве не спалили заживо!

— Не можна ж бути такою злопам'ятною! Зате я тепер дарую тобі життя. Так що ми квиті. Ну що? Мир?

— Гаразд, але й ти обіцяй облишити умишляти зле.

— Та невже ж я посмію тобі нашкодити? Вік твою доброту пам'ятатиму! — щиро пообіцяла стара.

Хитра Знахарка розуміла, що таку сильну чарівницю, як Маріка, краще мати в друзях. Вона підсіла до дівчини і змовницьки зашепотіла:

— Зсередини пагорб ні за що не відкрити, хоч сто років старайся. Та на всяку отруту є протиотрута, а на всяке закляття — інше. Щоправда, тебе ув'язнив тут дуже могутній чародій. Мені з ним не змагатися.

— Не крути. Прямо кажи: можеш знайти вихід чи ні?

— Куди мені? Я всього лиш дрібнота.

— Так що ж ти мені голову морочиш, якщо не можеш мене звідси визволити?

— А оце мені якраз під силу. Заклинанням своїм я проробила маленьку лазівку з протилежного боку пагорба. Пробач, тобі доведеться вилазити, мов кроту: брудно та незручно. А тепер мені пора. Чекай, я подам знак. І не здумай пити воду з джерела, а то, не приведи боже, знову заснеш, — суворо наказала Знахарка.

Підсмикавши поли спідниці, відьма вихром завертілася на місці. По підземеллю пронісся протяг, а коли все стихло, її і слід простиг.

Час рухався, як сонний равлик. Маріці не сиділося на місці. Вона тинялася по печері, розглядаючи химерні колони сталактитів. У голові роїлася тисяча запитань, і головне — що привело сюди стару відьму? Дівчина не мала сумніву, що Знахарка допоможе їй вибратися на волю, та в безкорисливість старої вона не вірила. Відьма була відомим ловцем людських душ, і плата, яку вона призначила, здавалася мізерною.

Минуло не менше години, а стара все не поверталася. Смолоскип догоряв. Вогник зіщулився й потьмянів. Маріка вже стала думати, що стара її обманула, як раптом почула під ногами шурхіт і писк. Придивившись, вона побачила зграйку мишей. Будь-яка дівчина на її місці здійняла б вереск, але Маріка не злякалась, а навіть зраділа такому сусідству. Її завжди дивувало, чого люди бояться крихітних сірих звірків. Дівчина нагнулась, аби ліпше розгледіти нових знайомих, і побачила, що миші поводяться доволі дивно. Вишикувавшись у колону — голова до хвоста, — вони попрямували в глиб печери.

Заради цікавості Маріка пішла слідом. При тьмяному світлі смолоскипа дівчина ледве розрізняла своїх провідників на долівці. Раптом миші зникли, як крізь землю провалилися. Маріка присіла навпочіпки і тут помітила у стіні вузьку щілину. Звідти на мить показалася вусата мордочка, пискнула, буцім підганяючи дівчину, і знову зникла в чорноті.

Маріка збентежено схилилася над лазом, таким вузьким, що пролізти в нього могла б тільки дитина. Дівчина ризикувала застряти там намертво. Та з іншого боку, в неї не було вибору. Ґнотик смолоскипа вже ледве тлів. Маріка лягла на живіт і по-пластунськи поповзла вперед.

Іноді їй здавалося, що рухатися далі неможливо. Вона скребла землю нігтями, щоб хоч трохи розширити вузький лаз, і вперто протискувалася до виходу. В голові паморочилося від духоти. Піт заливав очі, а кінця і краю все не було. Зовсім знесилившись, дівчина зупинилась, але тут же почула знайомий писк. Її лиця торкнулися крихітні лапки. Миші ніби понукували полонянку продовжувати путь. І Маріка поповзла знову.

Вона втратила лік часу. Щоразу, коли вона зупинялася, сірі друзі підбадьорювали її. Нарешті попереду замріло світло. Маріка з останніх сил протиснула назовні голову та плечі й знепритомніла. Знахарка витягла її з лазу, посадила, прихиливши до дерева, і привела до тями.

Зранена і розкуйовджена, дівчина була не схожа на саму себе. Волосся брудним клоччям падало на забруднене землею лице. Сукня перетворилася на лахміття. Навіть жебрачки на вулиці й ті мали охайніший вигляд.

— Так, це була не розважальна прогулянка, — поцокала язиком Знахарка й додала: — Але все-таки вдалося! Хіба я не молодець? А тепер давай обіцяне.

У нетерпінні потираючи долоні, відьма пританцьовувала навколо дівчини. Мало-помалу Маріка опанувала себе. Вона зняла з шиї ланцюжок і простягла

1 ... 41 42 43 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чарівниця з острова Гроз», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чарівниця з острова Гроз"