Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Краще сидіти вдома... 📚 - Українською

Читати книгу - "Краще сидіти вдома..."

288
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Краще сидіти вдома..." автора Аліна Миколаївна Болото. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 56
Перейти на сторінку:
Куди цей хлопчисько подівся?!

Світлана з відразою глянула на власну руку із браслетом, устала, обтрусила сухі травинки зі штанів.

— Ви знову Антеля одного посилаєте! — з докором сказала вона Степену.

— Нічого з ним не станеться! Карабін у нього є.

Клодт раптом насупився, поправив свій власний карабін, недбало закинутий за плече, занепокоєно поглянув у бік будинку. Світлані чомусь стало не по собі. Навіть Степен відчув зміну настрою, і повторив уже менш радісним тоном:

— Карабін у нього…

Чекали ще хвилин десять. Антель не з’являвся. Клодт пошепки вилаявся й зняв з плеча зброю:

— Піду подивлюся!

Світлані не хотілося залишатися зі Степеном, але йти в підвал… не хотілося ще більше.

Клодт зник за рогом будинку. Степен спритно зірвав з плеча свій карабін й застиг напоготові у напруженому очікуванні.

— Могли б і самі сходити! — сказала Світлана, дивлячись собі під ноги.

— Плескай язиком менше! — огризнувся Степен. Він почав нервувати, зброя так і танцювала в його руках. Кілька разів Степен безуспішно намагався вгамувати тремтіння, але руки не слухалися.

— Однаково промахнетеся! — мстиво пообіцяла Свєтка. — Можете опустити.

З-за рогу з’явився Клодт із карабіном в одній руці й киркою в іншій. Губи його були щільно стиснуті, брови зійшлися в одну лінію. Степен полегшено зітхнув:

— Усе гаразд?

Клодт не відповів. Вираз його обличчя був досить красномовним. У Світлани стислося серце: «Бідний Антель!»

Клодт повісив карабін на шию, взяв кирку двома руками й, підійшовши, увігнав її в щілину між каменями. Кілька секунд Світлана бездумно слухала удари кирки й поштовхи власного пульсу в скронях, потім отямилася: «Тайфун?!» Ні слова не кажучи, вона повернулася й побігла до будинку.

— Стій! — запізніло гаркнув позаду Степен, але Світлана не зупинилася.

Вона промчала по газоні, плутаючись у високій траві й спотикаючись об невидимі перешкоди, перескочила через повалену статую, рвонула на себе важкі двері… Ведмежа шкура чомусь звисала з оленячих рогів, під буфетом валялися осколки розбитої порцелянової тарілки, а на дерев’яних східцях лежав карабін з розбитим прикладом і неприродно вигнутим стволом. Світлана не затрималася в холі, стрибаючи через дві сходинки, вона вибігла нагору і з силою штовхнула двері!

Тайфун так само лежав на ліжку, і Васько так само дрімав у нього на грудях. Кіт навіть очей не розплющив, лише повів вухом і злегка пересмикнув шкурою. У Світлани якось одразу ослабли ноги, вона ледь дійшла до крісла й упала в його запилюжене нутро.

У коридорі загриміли кроки, і в кімнату влетів злегка захеканий Клодт. Одним поглядом охопивши кімнату, він зупинився біля ліжка, перевірив навіщось пульс птерода й незрозуміло хмикнув.

— Що? — запитав Степен, з’явившись на порозі.

— Нічого.

Степен мовчки простягнув йому покручений карабін.

— Я бачив.

Клодт задумався на мить, потім швидко повернувся до Степена й витягнув у нього з кишені маленький револьвер.

— Стріляти вмієш? — запитав він у Світлани. Вона підвела на нього нерозуміючі очі й заперечливо похитала головою:

— Я не знаю.

— Це як розуміти?! — обурився Степен.

— Заткнися! — попросив Клодт. — Стріляти дуже просто.

Він показав, як вправлятися з револьвером, потім відчинив вікно:

— Ми будемо внизу, якщо що… почуємо. Не бійся.


А справи-то кепські! Зетаги потихеньку усувають конкурентів, не заважаючи провідникові розшукувати Могутність. Що буде потім? Клодт квапиться, він сподівається відшукати схованку раніше за зетагів, і тоді йому ніхто не буде страшний, але…

Дурнувата історія! Звідки узялися Степен і компанія? Жоден землянин не міг знати про легенду Орві, жодна істота із закритого сектора не відала таємниці Могутності, і проте люди втрутилися. Найімовірніше, це штучки перекрученої реальності.

Жаль хлопчиська, зі всієї компанії Степена це була найсимпатичніша людина. Степен сподівається, що з кожним новим убивством сила зетагів тане. Так-то воно так, у Тайфуна — з кожним кроком у перекрученій реальності, у них — з кожним новим убивством. Тайфун майже повністю втратив свої птеродські здібності, зациклившись на образі людини, вони теж зациклилися на своїх образах, але сил у них цілком досить, щоб устигнути добити всіх. Я боюся? Нісенітниця! Я нічого не боюся, я просто не люблю зетагів. Їм ніхто не потрібний, крім провідника. Провідник їм теж не буде потрібний, як тільки Могутність буде знайдено. Завданнячко. Я — простий ультуновий кіт, що цілу вічність не їв риби! Хіба консерви — це риба? Бр-р! Зетага можна вбити, тому вони намагаються на рожен не лізти, але є тисяча способів позбутися людини тихо. Поки у

1 ... 41 42 43 ... 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Краще сидіти вдома...», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Краще сидіти вдома..."