Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Поклавши слухавку, Кейт знову замислилася про заміжжя. Сьогодні всі наче змовилися, розповідаючи, чому їй варто вийти заміж за Чейза. Може, й справді він зможе стати відмінним чоловіком для неї? Таким, з яким можна щасливо прожити життя, народити дітей та жодного разу не пошкодувати про своє рішення? За останні декілька днів вона зрозуміла, що взагалі не мала уявлення який він насправді. В голові склався зовсім інший образ, далекий від реального.

А ось раз зовсім інакше на нього дивилася. Як чоловік він вже їй подобався. І досить давно. Не було тепер сенсу це заперечувати. Раніше це не мало значення, бо вона його відверто ненавиділа. Але ж тепер все інакше.

Дуже страшно було зізнаватися самій собі, але вона вже закохалася в нього. Це звісно ще не любов. Але потяг до нього досить сильний. І мова не про секс. Хоча і коханцем він був чудовим. Якщо навіть пригадати їх перший раз, коли ледве очі один одному не видряпали. Навіть тоді він таке робив з її тілом, що вона просто захлинулася задоволенням.

А ще він її смішив, що за теорією Бет є важливим, підтримував коли було дуже страшно. І, так, все ж таки терпів її складний характер.

Опрацювавши накопичені по роботі справи, які можна було зробити видалено, Кейт непомітно для себе заснула. Нічого не могла зробити із тим, що швидко втомлювалася і більше спала. Вагітність, а скоріше дитина, вирішували за неї це.

Коли Чейз повернувся до дому, та побачив сплячу Кейт, одразу будити її не став. Трохи помилувався тим, як мирно та солодко вона спить. Кумедно, зовсім по-дитячому обійнявши подушку, посеред повного безладу на ліжку, в оточенні свого ноутбука та документів.

Ніжно погладивши по голові, він поцілував її у скроню:

– Сонечко, прокинься...

Сонна Кейт виглядала дуже мило. Була такою ніжною, навіть тендітною. Коли вона розплющила очі і усвідомила, що поруч Чейз – посміхнулася. Ця напівусвідомлена посмішка якось особливо тепло відізвалася в його серці. Саме у такі моменти люди максимально щирі. І він не мав жодних сумнівів, що Кейт дійсно йому рада. Більше нема в її серці гніву, образ та претензій. Просто тиха, світла та затишна радість.

– Чейз... ти вже повернувся. – Кейт простягла до нього руки.

– Так. Я вже тут. І я приніс тобі «дарунки». – пожартував він.

Взяв її на руки, таку теплу, розслаблену. Дивуючись тому, якою зовсім беззахисною вона може бути, без своєї «броні» і бажання воювати із ним. Нахлинувше в цю хвилину почуття ніжності до Кейт стало несподіваним. Поцілував її у скроню і притис до себе міцніше. А потім відніс на кухню, посадив за стіл.

Кейт вже трохи прокинулася і з подивом розглядала безліч пакетів.

– Що це?

– Я чув, що вагітні жінки досить примхливі та щодо їжі. Тому приніс все, що зміг придумати, щоб ти обрала сама.

– Справді? Що ж ти раніше не сказав! Мабуть мені вже саме час починати вередувати. -розсміялася Кейт.

– Сподіваюся, що ти не дуже будеш зловживати цим. Хоча будь-яку твою примху і не тільки в їжі – я все ж таки постараюся виконати. – Він притиснув Кейт до себе і поцілував у маківку.