Читати книгу - "Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг)"

Минуло, мабуть, секунд тридцять, поки Снейп збагнув, що горить його одяг. Його раптовий зойк свідчив про те, що Герміона виконала своє завдання. Сховавши вогонь до маленької бляшанки в кишені, вона пішла назад, а Снейп навіть не здогадався, що сталося.

Цього було досить. Високо в небі Гаррі раптом знову зумів осідлати свою мітлу.

- Невіле, можеш дивитися! - вигукнув Рон. Останні п'ять хвилин Невіл заплющився і ридав на грудях у Геґріда.

Гаррі швидко мчав до землі, і тут усі побачили, як він схопився рукою за рота, ніби його от-от мало знудити. Гаррі приземлився навкарачки, кашлянув - і щось золоте впало йому на долоню.

- Я маю снича! - закричав він, махаючи м'ячиком над головою, і гра скінчилася повним безладдям.

- Він його не піймав, а мало не проковтнув! - ніяк не міг заспокоїтися Флінт ще з двадцять хвилин після гри, але це вже не мало ніякого значення.

Гаррі не порушив жодного правила, а Лі Джордан і далі радісно вигукував результат матчу: Ґрифіндор переміг з рахунком 170 : 60. Проте Гаррі цього вже не чув. Тієї миті разом з Роном і Герміоною він сьорбав міцний чай у Геґрідовій хатинці.

- Це був Снейп, - розповідав Рон. - Ми з Герміоною бачили його. Він чаклував твою мітлу і щось бурмотів, не спускаючи з тебе очей.

- Дурниці! - сказав Геґрід, який не знав, що діялося на трибунах. - Навіщо Снейп мав би робити щось таке?

Гаррі, Рон і Герміона перезирнулися, міркуючи, що саме розповісти Геґрідові. Гаррі вирішив сказати правду.

- Я щось дізнався про нього, - сказав він Геґрідові. - Він намагався пройти повз того триголового пса під час Гелловіну. Пес покусав його. Ми думаємо, він хотів украсти те, що стереже пес.

З Геґрідових рук випав чайничок.

- Звідки ви си довідали про Флафі? - запитав він.

- Флафі?

- Авжеж! Це мій песик. Я купив си його в одного грека, з котрим здибавси торік у шинку. Я позичив його Дамблдорові для охорони...

- Для охорони чого?

- Всьо, більше нічого не питайте! - похмуро мовив Геґрід. - Це найвища таємниця, отак-то.

- Але ж Снейп намагається те вкрасти!

- Дурниці! - повторив Геґрід. - Снейп - учитель у Гоґвортсі, він такого ніколи б си не зробив!

- Чому ж тоді він намагався вбити Гаррі?! - вигукнула Герміона. Події цього дня, безперечно, змінили її думку про Снейпа.

- Геґріде, я знаю, що таке закляття, я все про це читала! Треба ні на мить не спускати очей, а Снейп, до речі, навіть не кліпав, я бачила!..

- А я кажу, що ти си помиляєш! - із запалом сказав Геґрід. - Не знаю, чого Гарріна мітла так си поводила, але Снейп ніколи б си не намагав убити учня! Слухайте мене, ви всі троє: ви встряли в таке, що вас си не стосує. Це небезпечно. Забудьте того пса й забудьте те, що він стереже, бо це справа професора Дамблдора й Ніколаса Фламеля!

- Ага! - сказав Гаррі. - Тут ще замішаний і якийсь Ніколас Фламель, так?..

Геґрід був сердитий сам на себе.

- РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ -

Дзеркало Яцрес

Наближалося Різдво. Одного грудневого ранку Гоґвортс прокинувся вкритий пишною сніговою ковдрою. Озеро замерзло, а близнюків Візлі покарали за те, що вони зачарували кілька грудок снігу, і ті носилися всюди за Квірелом, цілячись у його тюрбан. Сови, які зуміли подолати завірюху, щоб доставити пошту, мусили якийсь час відпочивати й лікуватися у Геґріда, щоб набратися сил на зворотну дорогу.

Ніхто вже не міг дочекатися канікул. Ґрифіндорська вітальня й Велика зала хоч огрівалися камінами, а от у коридорах стояв лютий холод, шибки у класах шарпав несамовитий вітер. Найгіршими були уроки професора Снейпа в підвалі, де в учнів аж пара йшла з рота, і вони тулилися якнайближче до своїх гарячих казанців.

- Мені, в натурі, шкода тих учнів, - казав на уроці заклинань Драко Мелфой, - які лишаться на Різдво у Гоґвортсі, бо їх ніхто не чекає вдома.

Кажучи це, він поглядав на Гаррі. Креб і Ґойл хихотіли. Гаррі, що саме зважував мелений хребет лев'ячої рибки, вдав, ніби не чує їх. Після матчу з квідичу Мелфой став ще нестерпнішим. Роздратований поразкою Слизерину, він спочатку намагався розсмішити всіх байкою про те, що, мовляв, наступного разу ловцем замість Гаррі стане жаба з великою пелькою. Але Мелфой побачив, що ніхто не сміється, бо всі були вражені тим, як Гаррі вдалося втриматися на мітлі, що намагалася його скинути. Саме тому заздрісний і сердитий Мелфой знову почав глузувати з того, що Гаррі не мав справжньої родини.

Гаррі не збирався їхати на Різдво на Прівіт-драйв. Професорка Макґонеґел минулого тижня складала список учнів, які лишаться в школі на свята, й Гаррі відразу записався туди. Він не бачив причини, чому має себе жаліти: адже, мабуть, це буде найкраще його Різдво. Рон з братами теж лишалися, бо містер і місіс Візлі мали їхати до Румунії провідати Чарлі.

Вийшовши з підвалу після уроку зілля й настійок, учні побачили в коридорі велику ялинку, що загородила увесь прохід. Дві величезні ноги й гучне сопіння свідчили, що за ялинкою був Геґрід.

- Гей, Геґріде! Допомогти? - запитав Рон, просунувши голову між гілля.

- Нє! Всьо файно, дєкую, Роне.

- Звільни прохід! - почувся з-за Ронової спини зневажливий голос Мелфоя. - Що, Візлі, вирішив, тіпа, заробити трохи грошенят? Мабуть, теж хочеш стати ключником після Ґогвортсу, бо Геґрідова халупа - справжній палац проти барлогу твоєї родини.

Рон кинувся на Мелфоя, але сходами якраз спускався Снейп.

- ВІЗЛІ!

Рон, що схопив Мелфоя за груди, відпустив його.

- Його си спровокували, професоре Снейпе, - пояснив Геґрід, вистромивши крізь гілля своє волохате обличчя. - Мелфой почав си ображати його родину.

- Це не має значення. Бійка, Геґріде, це порушення правил Гоґвортсу, - сказав солоденьким голосом Снейп. - Візлі, знімаю з Ґрифіндору п'ять очок, і подякуй, що не більше. А