Читати книгу - "Агентство "Шарашка та партнери", Олена Гриб"

Шістнадцять, якщо точніше.

Хто з них здатний працювати з іншосвітцями і не зійти з розуму?

Як сказала б давня подруга Рита, що захоплювалася різними видами ворожби і в той же час не сприймала це серйозно, тут починалося гадання на кавовій гущі. До речі, давненько вони не листувались… Відтоді, як Рита поїхала до Європи і там залишилася.

Треба це виправити.

У соціальних мережах Віта вгробила не менше години. Потім повернулася до шістнадцяти Наталь. Відразу відкинула двох літніх жінок – вони від зустрічі з говірливою вороною дістали б серцевий напад. Ще одна жінка вражала настільки войовничим виразом обличчя, що зв’язуватися з нею було страшнувато. Така швидше зверне вороні шию, ніж дремене геть по тонкому льоду.

Залишалося тринадцять… Будемо відверті – майже те саме.

Варт було б облишити цю затію, але… Автомобіль, що їздить без бензину і повертає без керма, стояв перед очима, не дозволяючи повірити, що Шаєнна – плід хворої уяви.

Щоб не розбудити тата, довелося забрати телефон на кухню і зачинити двері.

Віта вирішила почати з приватних психологів. Набрала номер, прислухалася до гудків… Згадала, що сьогодні неділя, докірливо похитала головою і відняла слухавку від вуха.

– Наталя Данилова, чим можу допомогти? – почула віддалений голос.

– Шарашка? – вирвалося само собою.

– Хто це? – Жінка на тому кінці дроту явно розгубилась. – Тіолейн?

«Не Тін», – Віта відчула незрозумілу радість від того, що зменшувальне «Тін» належало тільки їй.

Потім схаменулась, оскільки потрібно було сказати що-небудь адекватне.

– Е-е-е… Доброго дня. Я… Е-е-е…

– Я більше не працюю в Агентстві. З усіма питаннями звертайтеся за номером, вказаним в оголошенні, – прозвучало надзвичайно прохолодно.

– Вибачте, мені б просто…

– Поговорити? – Невідома Наталя вочевидь не мала терпіння. – Моя вам порада: тримайтеся подалі від Шарашки.

– Це ж ворона! – Як, скажіть на милість, можна всерйоз побоюватися пернатої нахаби?

– Ворона? – крикнули на протилежному кінці дроту. – О так, спочатку він для всіх ворона! А потім раптом опиняється у твоєму ліжку, і ти гадки не маєш, як пояснити це чоловікові!

Хм, складне завдання… А чоловік птахів не любить? Чи в нього алергія на пір’я? Якась фобія?

– Скажіть, що підібрали поранену птицю і намагаєтесь її врятувати, – як завжди, проблеми незнайомої людини не залишили Віту байдужою. – Невже у нього в дитинстві не було тваринок? Ну, хоч папужки або рибки? Ворона – це ж не жаба, не змія і не павук-птахоїд!

Наталя закашлялась і впустила слухавку.

«Хто?» – гаркнув хтось на віддалі.

«Нова дурепа, кахи-кахи. Я так розумію, в Агентство влаштуватися хоче, кахи-кахи, і шукає інформацію», – відповіла Наталя.

«І що ти їй скажеш?» – допитувався глухий голос.

– Алло! – динамік ожив. – Ви ще тут?

Віта невпевнено відгукнулась.

– Вам уже виповнилося вісімнадцять? – ні з того ні з сього поцікавилася співрозмовниця.

– Так, – нитка бесіди загубилася остаточно. – А до чого тут…

– Якщо ви повнолітня, відмовляти вас я не маю права. Бажаю успіхів. І пам’ятайте: не зв'язуйтесь із Шарашкою, а то пошкодуєте. Ви де вчилися? Є досвід роботи за фахом? Чи серіалів надивились і поспішаєте міняти людські долі? Засмучу – роль містечкового божества не найприємніша.

Віта перевела подих і спробувала зібратися з думками. Відверто кажучи, вона відчувала образу. Чому та жінка вирішила, що знає все про її мотиви? Легко судити інших, орієнтуючись на власні вимоги до життя!

– Алло! Алло!

І що відповісти на прикре зауваження?

Після кількох «Алло» на думку спала начебто непогана фраза, але з динаміка вже лунали гудки.

«Дивна якась ця Наталя… І чоловік у неї дивний», – Віта знизала плечима і залишила телефон.

– Мене точно ніхто не гнобитиме за нещасну голодну ворону в ліжку, – оголосила сама собі і, про всяк випадок, зберегла номер – раптом знадобиться?

***

14 березня, 12.00

вул. Лісова

– Чому ти сумуєш, партнере?                   

– Рівень небезпеки впав майже до нуля. Все-таки загрозою для Віти був не тільки Віктор, але й я.

– А я?

– Не знаю. Я ніколи не аналізував пару «ти-вона».

– Ну то проаналізуй!

– Навіщо? Ми ж домовились більше не втручатися в її життя.

– Ну-у…

– Що ти зробив, Шарашко?

– Питання в тому, чого я не зробив. Останні три дні я занадто голодний, щоб щось робити.