Читати книгу - "Археологiя. Дитяча енциклопедія"

У наш час такий новий винахід, як лазер, одержав письмове зображення в китайській мові шляхом сполучення в одному ієрогліфі знаків, що означають «збуджувати», «світло», «трубка». Таким чином, кількість китайських ієрогліфів зросла з 2500, що використовувалися в давні часи, до більш ніж 50 тисяч, зібраних у сучасних словниках.

Правителі ІІІ століття до н. е. з династії Цінь провели реформи писемності, стандартизувавши ієрогліфи, для вирішення проблем централізації влади в державі. Ці ієрогліфи, зазнавши невеликих змін, використовуються і нині.

Цінь – раз на десять тисяч поколінь

Риючи колодязь приблизно за милю на схід від могильного кургану висотою 150 футів, що визначає місце поховання першого китайського імператора Цінь Шіхуанді, яке розташоване в східному напрямку від міста Сіаня на півночі китайської провінції Шеньсі, селянин і його десятирічний син наштовхнулися на щось велике і тверде. Каламутна вода на дні колодязя спочатку приховувала від їхніх очей деталі предмета. Вони продовжували риття колодязя, викопуючи землю навколо предмета, і побачили фігуру з глини, розміром у зріст людини в древньому військовому одязі. Батько із сином, збуджені знахідкою, продовжували рити, і раптом, на їхній подив, води в ямі не стало. Завваживши це, батько вирішив, що напіввирита фігура – це якийсь демон і що його слід покарати. Він вирив фігуру повністю і залишив її під пекучими променями сонця. Що було з нею далі, невідомо. Через шістдесят літ, у березні 1974 року, селяни в тій же місцевості відрили подібну фігуру. Вони вже заглибилися приблизно на 13 футів, коли почули звуки ударів своїх заступів об шматки теракоти, що, на їхній подив, виявилися уламками статуй, одягнених у військову форму воїнів та їхніх коней, виготовлених у натуральну величину.

Цінь Шіхуанді. Гравюра XVII ст.

Цінь Шіхуанді вступив на трон держави Цінь у 246 році до н. е. у віці тринадцяти років. Армія його батька Чжуансяна на той час завоювала сусідні держави Шу та Ба і територію, що належала династії Чжоу. Молодий правитель продовжив завоювання, підкорив собі ворогуючі царства та об’єднав дрібні держави в 221 році до н. е.

Селяни негайно припинили роботу і повідомили про свою знахідку місцевій владі, що звернулася до уряду із проханням надіслати археологів. Фахівці розширили канаву і почали копати шурфи. Результати були вражаючі. Місце, що його розкопали селяни, виявилося частиною великого прямокутного рову, розмірами 200 футів з півночі на південь і 760 футів зі сходу на захід.

Теракотовий вершник

Попередні розкопки свідчили про те, що 10 широких стін з утрамбованої землі йшли уздовж підземної камери, дах якої, під тиском грунту, обрушився багато років тому внаслідок пожежі. Стіни розділяли рів на 11 коридорів. У кожному коридорі були десятки, якщо не сотні, керамічних фігур, озброєних арбалетами і стрілами з тригранними бронзовими наконечниками, алебардами з лезами у формі букви «Т», мечами й іншою зброєю. Значна частина зброї ще зберігала блиск, гостроту і міцність після того, як упродовж багатьох століть перебувала під землею. Глиняні коні розташовувалися четвірками в шести коридорах. За запряжками археологи знайшли рештки дерев’яних колісниць.

Принц Чжен обрав собі титул «хуан», що означає «августійший правитель». До титулу він додав «ші» – перший, та слово «ді», яке пізніше стало означати «імператор», а спочатку означало «божественний правитель» або «верховне божество». Таким чином він зробив своє ім’я співзвучним з ім’ям Хуанді, жовтого імператора, міфічного правителя давнього Китаю.

Ентузіазм дослідників зріс після того, як у травні і червні 1976 року були виявлені ще два рови. Розкопки показали, що перший з них містив бойові візки, запряжені конями, кавалерію, загони лучників, що приготувалися стріляти з коліна, і піхотинців, що марширують. Третій, маленький рів, мав форму перевернутої букви «П». У ньому знайшли тільки одну колісницю, 64 теракотових воїна і незрозуміле сполучення 30 наконечників списів у формі призм оленячих рогів, тваринних кісток і бронзових кілець, на яких свого часу могли висіти штори. Розміри знахідки доводили, що тут може знаходитися гробниця Першого Імператора, що, хоч іще й не була відрита, але мала докладний опис у «Шіцзі» («Історичних записках»), праці, написаній через сто років після смерті Цінь Шіхуанді в 210 році до н. е. «Понад 700 тисяч рекрутів працювали тут, – свідчить текст. – У гробниці встановили безліч моделей палаців, палат та інших будинків, поклали прекрасний посуд, дорогоцінне каміння і дивовижні предмети. Ремісникам наказали установити арбалети так, аби будь-який злодій, котрий потрапить до гробниці, був уражений стрілою. Усі ріки країни, включаючи Хуанхе і Янцзи, були створені із ртуті, яка під дією механічних пристосувань текла в мініатюрний океан. Угорі сяяли небесні сузір’я, а внизу лежали країни світу».

Похована армія Цінь Шіхуанді

Хоча в той час було звичайною справою ховати разом з царем зображення його слуг і придворних для того, щоб вони могли продовжувати виконувати його накази в загробному світі, у «Шіцзі» не згадується про глиняних воїнів і коней. І все ж учені знайшли в тексті ключову фразу. Коли імператор довідався, що будівництво його гробниці майже закінчено, говориться в тексті, він наказав позначити кордони території, що оточує місце поховання, за три тисячі футів від мавзолею. Тому розкопані рови були частинами імператорського некрополя, і теракотове військо, що знаходилося в них, напевно, було гвардією його знаменитого війська, що охороняла свого імператора. Тепер можна було побачити точне відтворення тієї армії, що зробила Першого Імператора найвідомішим з усіх правителів Китаю. Перед очима учених ряд за рядом постали лучники, вершники, піші воїни і колісниці – те, що остаточно скорило силу-силенну незалежних держав за період з 230 по 221 рік до н. е. Кількість мовчазних фігур свідчила про величезні багатства і владу Першого Імператора.

У221 році до н. е. імператор наказав зруйнувати всі мури, що слугували захистом містам і розділяли, мов кордони, колишні царства, а також наказав конфіскувати всю зброю, що була в населення. Легенда свідчить, що зброя