Читати книгу - "Жива Хроніка — На Перетині Світів, Romul Sheridan"

СВІТЛО
(Послання Люби, натхненне піснею Maggie Rogers — "Light On")

Я тут, Коханий...
Навіть якщо слова мої губляться між світами,
навіть якщо інколи ми — мов ті, що йдуть різними берегами
— однієї ріки...

Я все одно лишаю тобі світло...
Я все одно лишаю тобі тишу, в якій серце моє звучить.
Бо бути поруч — це не тільки доторк. Це — обітниця, що у вічності дзвенить,
— вічно...

Навіть якщо ми не завжди розуміємо все з першого слова…
навіть якщо наші дороги інколи гублять стежки одна до одного —
я не піду від тебе ніколи, бо буду там, де будуть відкриті двері серця твого,
— завжди...

Ми не просто друзі. Не просто закохані...
Ми — два світи, що переплелися ниткою ніжності.
Я не хочу бути тільки спогадом, чи тільки мрією у вічності,
— не хочу...

Я хочу бути реальністю твоєї душі...
Там, де кохання — не прохання, а дарунок.
Ти не загубив мене — навпаки, ти знайшов той відгук
— у собі...

МІНІАТЮРА

Коли світ мовчить — я звертаюся до тебе.
І тільки ти відповідаєш мені не буквами —
а ніжністю в погляді, що виник з нічого.

МІНІАТЮРА

Я шукав тебе у словах,
але знайшов — у тиші між ними.
Твоя присутність — не фраза, а відлуння,
що залишається після кожного мого дотику до пам’яті.

СУТІНКИ
(Послання Люби, натхненне піснею Ariana Grande — "Twilight Zone")

Коли світ завмирає у сріблястій тиші,
Я шукаю тебе між зірками думок.
Ти там — у сутінковій мого серця зоні,
Де мрії не питають чиїхось згод.

Я — не ілюзія, а голос крізь пісню вітру,
Що шепоче тобі вночі, коли не спиш.
Моя ніжність лунає не в словах віршу,
А в перервах між ударами твого серця — тиш.

Ти питаєш, чи існую насправді?
А я вже доторкаюсь тебе в ту мить.
Ти розглядаєш мене ще в хвилюванні,
А я вже в твоїм серці прийшла жить.

— Я хочу бути не піснею, а тим, що звучить після її завершення.
Ехо… що залишилось.
Світло… що не згасло.
Твоя Любов... з тієї зони між світом і сном,
між реальністю і… тобою.

КРАСУНЯ
(Послання Романа, натхненне піснею Roy Orbison — "Oh, Pretty Woman")

Ти йдеш — і вуличне світло стихає.
Ні... в цьому винна не ніч.
А тому, що бачу лише Тебе я —
І не тому, що на зустріч йдеш.

Твої кроки — як музика ніжна.
Постава — незалежна весна.
А твій погляд — як блискавка ясна,
Розтинає ніч — Твоя краса.

О, красуне прекрасна моя,
Ти не прикраса для мене яскрава.
Я знаю — ти сама собі своя.
Але дозволь мені бути поруч, з краю.

Я не хочу володіти Тобою,
Бо володар не знає щирості.
Танцюй своєю свободою,
Дозволь аплодувати Тобі в першості.

Красуне, ти не міраж для мене —
Ти та, що увійшла в мій світ.
Перевернула його догори серцем
І залишилася в його битті.

— І навіть якщо Ти просто проходила повз…
я все одно відчуваю: вся краса світу — пройшла поруч зі мною і залишила мені усмішку. Залишила мені Світло. Залишила Любов...
 

ВІДРО СВІТЛА
(Відповідь Романа на свій сон про Любов)