Читати книгу - "Дар для Яри, Марина Орєхова"

Я пирснула від сміху. Градус дивини того, що відбувається, зашкалив максимально, і я перестала дивуватися.

- Боюся, ви помилились! Я звичайна жінка, не воїн, не реформатор, не лідер і навіть не справжня ворожка. Я лише психолог. Навряд чи я чимось можу бути вам корисною.

- Можеш! - скрикнула Ніневія і боляче вп'ялася мені в руку своїми сухорлявими пальцями. – Великий Майстер, яким називає себе Алістер, разом із парою своїх адептів створили цей світ на догоду своїм бажанням. Майстри тут боги, царі, господарі. Вони можуть все і користуються силою творити магію безмежно, а прості люди живуть лише заради того, щоб потурати їм, служити, як раби, і працювати все життя, сподіваючись на щасливу долю. Хіба це справедливо?

- Я не знаю… Якщо він створив цей світ, то хіба він хотів би, щоб його мешканці були нещасні? Навіщо йому взагалі було творити жителів тоді?

- А ти хотіла б жити в порожньому світі і правити ніким? Весь цей народ він створив від нудьги. Спочатку він намагався бути добрим і справедливим правителем, але через кілька десятиліть йому це набридло. Він став призначати правителями окремих провінцій своїх адептів та учнів, таких самих Майстрів. Потім йому надумалося створити провісницю, яка могла б допомагати людям замість нього і говорила б, що велить їм перст долі, щоб народ не збунтувався раптом. Він передав свою силу читати карти Таро моїй матері, яка була служницею при дворі і сподобалася йому. Так він позбавив себе тягаря, зобов'язавши служити весь наш рід йому.

- Алістер загрався в Бога, - продовжила слова Ніни Інесса. – Настав час змінити Феєрію і зробити її справедливим світом, де всі мають силу майстерності. Тоді і Ніна стане повноцінним Майстром. Ми об'єднаємо нашу силу наміру і зробимо Феєрію по-справжньому прекрасною, без страждань та бід.

- Але чим я можу допомогти вам? Я не розумію, - щиро дивувалася я, намагаючись упоратися з потоком інформації, що обрушився на мою бідну голову.

- Коли Аліс передав силу пророцтва колоди матері Ніни, він прирік її рід на вічне служіння. Ворожка під час сеансу не може обдурити Великого Майстра. За це вона одразу поплатиться життям. Але ж ти не з її роду! На тебе не поширюється дія його наміру, розумієш?

- Ви хочете, щоб я обдурила його якось?

- Ну ... Не обдурила, а, швидше, направила його дії потрібним шляхом, - ухильно відповіла Інесса. – Він радиться з Ніною з усіх своїх питань та державних справ. Коли Ніна майже засліпла, він наказав знайти спадкоємицю з її роду, хто займе її місце, бо своїх нащадків у неї немає. Але ж ми знайшли тебе! Він не знатиме, що ти з його світу. Скажемо, що ти онукова племінниця з даром пророцтва, що раптом відкрився.

- Але чому я мушу вам вірити?

Інесса стомлено зітхнула, невдоволено закотила очі і цокнула губами.

– Тому що ми віримо тобі і, між іншим, згодні допомогти у вирішенні твоєї…хм… проблеми, люба! Але умови тут диктуємо ми, а ти або погоджуєшся, або ні. - прошипіла вона, нахилившись до мене так близько, що я побачила, як розширюються її зіниці від наростаючого роздратування. - Зрештою, ми й іншу ворожку знайдемо. Яка буде розторопніша та кмітливіша за тебе! Вирішуй швидше!

- А якщо зі мною щось станеться тут? А раптом і я зникну, якщо збрешу вашому правителю?

- Ти нічим не ризикуєш, люба! Ти просто повернешся до свого тіла. Вважай, що це лише захоплюючий усвідомлений сон. Хочеш, допоможу впевнитись у цьому прямо зараз? Щоб ти не боялася надалі? А? - З цими словами Інесса вийняла маленький гострий ніж зі шкіряного ременя і приставила до мого горла.