Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Породжені хтивістю, Ксенія Євчук 📚 - Українською

Читати книгу - "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Породжені хтивістю" автора Ксенія Євчук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 44 45
Перейти на сторінку:
Розділ 25

Реніль.

 

Данір відходить від мене і сідає на ліжко. Він виглядає неймовірно сексуальним саме зараз. Його засукані до ліктів рукава. Розстібнуті два верхні ґудзики і розставлені ноги.
Я схрещую руки на грудях і показую свій найсуворіший вираз обличчя.
-Віддай ключ.
-Ти не хочеш йти до них.
Я ковтаю слину, яка вже зібралась в моєму роті.
Ця кімната має його запах. 
Я готова померти, якщо мені скажуть, що на небі на мене чекає цей же аромат.
Цей чоловік ідеально поєднюється із лісом та корицею. 
Мені важко зараз признатись, але я хочу його.
Мені приємна компанія друзів. Мені весело і комфортно з ними.
Але я справді хочу бути зараз із Даніром. 
-Підійди до мене.
-Мені зручно тут. -я показую пальцем на підлогу під собою.
-Ні, тобі зручно піді мною. -він показує пальцем на себе.
По тупій звичці я кусаю губу і цим видаю свою схвильованість.
Кутики його губ підіймаються. Він розуміє. Він знає, що я обожнюю його.
За це я можу ненавидіти його, але натомість роблю крок вперед.
Він простягує мені руку і я дивлюсь на неї.
-Mon chaton, дай мені свою руку.
Я ставлю свою спітнілу долоню в його і він цілує її, дивлячись на мене. Моє серце стискається в грудях. Якого біса!!!
-Реніль, перед тим, як нарешті трахнути тебе.
Я пробую відсмикнути руку, але він стискає її і прикладає до свого тіла, затримуючи її на прекрасних м'язах.
-Ти вмієш слухати і не створювати зайвих проблем?
-Дай подумати. Ні?
Він дивиться на мене так, ніби я єдина жінка у світі. Це дивно. Мені  дивно, що він так дивиться. Я завжди думала, що тільки я так дивлюсь на нього. 
-Але тебе може вислухати Віолетта.
Він піднімається з ліжка і я відходжу на крок. Данір тримає мою руку, тому я не можу відійти від нього дальше.
Він стає на коліна, не розриваючи зорового контакту.
Знайома поза.
Це перший чоловік, який взагалі коли-небудь ставав переді мною на коліна.
І я дякую, що це саме Данір.
-Ти говориш про Віолетту, але мої всі почуття - твої. Ти мала б це знати. Ти маєш відчувати це. Я віддав своє серце тобі ще тоді, коли побачив твої червоні губки і темні розпахнуті очі в будинку Евансів. Я давно не був вдячний Джеймсу за його довбані ідеї з вечірками, як тоді. Не говорячи про мій член. Його я віддав тобі ще тоді, коли ти мала такий до біса непокірний вигляд при нашій першій зустрічі. Я ніколи не казав ці слрва. Я ніколи не відчував потреби в них. Але зараз відчуваю. Я відчуваю, що готовий чекати на тебе скільки завгодно. Ти й сама знаєш, що ти моя. Я просто кажу, що ти можеш в будь-який момент взяти перерву від нас. Головне те, що ти повернешся. -він мовчить, поки в мене відвисає щелепа. -Реніль, я кохаю тебе.
Я остаточно ламаюсь на друзки. 
Він каже все це. Він каже більше, аніж я собі могла уявити.
Данір не чекає моєї відповіді. Він тягнеться до кишені своїх джинс і витягує з них перстень. Неймовірний перстень. Чомусь я відчуваю тягу до цього кільця більше за подарунок батька.
Данір просовує перстень на мій палець і я зітхаю.
-Ти можеш говорити?
-Ні, ти сказав все за мене.
Я кліпаю.
Двічі.
-Вибач, Боже. Ти вразив мене. Мені вперше сталкер признається в коханні.
Його рот привідкривається і він встає.
Притягує мене до себе, поки я не відчуваю весь його жар.
-Що скажеш, ненормальне кошеня?
-Скажу, що я також тебе кохаю. Дякую за перший крок.
-Ти можеш так думати, але перший крок зробила саме ти. Ти знаєш, що ти могла кричати, коли я заліз в твою кімнату через балкон?
Я вдихаю важке повітря і мої соски під сукнею твердіють.
Він це відчуває. Врятуйте мене, Боги. Мені дуже добре.
-Зізнайся, що ти хотіла всього того.
-Можливо. -я майже не дихаю, тримаючи свої очі відкритими.
-Скажи, що це не так.
Він торкається губами моєї шиї і проводить пальцем по хребту. Я відчуваю мурашки по всьому тілі. 
Не зупиняйся!
-Хотіла. Я хотіла всього, що ти робив зі мною. І я хочу зараз.
-Я змушений засмутити тебе. Льодяник досі в тебе.
-Йди до біса. -я пробую відштовхнути його в груди.
Ми обоє посміхаємось, бо знаємо, що моя сила проти його - ніщо.
Данір повертає мене спиною до ліжка.
-Роздягайся, дівчинко.
-Це домагання до непов... -я не закінчую речення.
Він кидає мене на простирадла і залазить зверху.
-Сумно, але ти повнолітня. Ти зараз думаєш про когось іншого? -він стягує мою сукню через голову. 
Я залишаюсь в одних трусиках.
-Ти казала, що зможеш знайти когось. Чи є хтось краще за мене, хто підійде тобі?
Я мовчу, бо якщо заговорю, то це будуть мої стогони.
Він обхоплює руками мої груди і ніжно гладить їх.
Його язик обпікає мою шкіру.
Я пробую вловити кожен його рух, але мої повіки самі собою прикриваються.
-Я відповім за тебе. Немає нікого, хто зможе взяти тебе, окрім мене. 
Він облизує мій знуджено болючий сосок і відривається від моїх грудей.
-Реніль. -його хрипкий, владний голос заставляє мене поглянути на нього. -Скажи, що ти моя.
-Ммм. -я не можу нічого сказати.
Мені потрібно більше його дотиків.
-Скажи мені це, і я продовжу.
-Я твоя. -ці два слова даються мені важкими зусиллями, але як тільки я їх промовляю, Данір розриває мої труси і стягує з себе одяг.
Його тіло таке тверде і прекрасне. Таке ідеальне. Воно моє.
-А ти?
Він сміється. Цей сміх такий гарячий і тихий, що я готова померти.
-А я твій, моє блаженне кошеня.
Його губи торкаються моїх і він ковзає своїм язиком, ніби вивчає мій рот. 
 

Я готова віддати все, тільки б цей момент був вічним.
Він обводить пальцями все моє тіло. З кожним його дотиком я розливаюсь. 
Я справді дуже мокра і мені за це не соромно.
Його руки доходять до моїх стегон і він не розриває поцілунок, коли його два пальці входять в мене. Він швидко знаходить мою точку G і треться об неї середнім пальцем.
Мої ноги закидуються на його спину і я обводжу їх, притискаючи його тіло до себе.
Я рухаю стегнами в такт його пальцям.
-Данір...
-Ще раз.
-Що? -я говорю дуже повільно. Дуже тихо. Мій голос діє тільки на стогони і крики від його пальців.
-Ще раз скажи моє ім'я. Так само.
Я висовую язик і облизую його нижню губу.
-Да-нір. -кажу йому прямо в рот.
Він висовує свої пальці з мене, дістаючи презерватив.
-Вони завжди в тебе тут?
-Ні, я готувався для тебе.
-Ти такий романтик. -моя брова піднімається.
-Я знаю. Ти можеш не нагадувати мені це кожного разу.
Він розкриває пачку і натягує на свій повністю закам'янілий член.
-Я напишу на тебе доповідну, підійде?
-Не забудь написати там, що ти просила більшого, викрикуючи моє ім'я. Буде цікаво прочитати.
Я майже суплюсь, але моє обличчя коситься від невдало швидкого оргазму.
Данір тільки ввійшов в мене, як все моє тіло затряслось.
Я кінчила від одного його поштовху. 
-А це вже допишу я.
Я могла б сказати йому щось, але мій рот не відкривається. Я змучилась від одного оргазму. Цей чоловік просто розриває всі мої стереотипи!
Він вштовхується в мене з кожним разом все сильніше й глибше.
Я справді думаю, що це все, але мене накриває ще одна хвиля оргазму.
Рівно тоді, коли він кінчає в презерватив.
Якби я тільки пила протизаплідні таблетки...
Данір хрипить і падає на ліжко біля мене.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 44 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Породжені хтивістю, Ксенія Євчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"