Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець" автора Аманді Хоуп. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 95
Перейти на сторінку:
Глава 43

– Ти завжди так? - запитала хлопця. - Зі своїми людьми розмовляєш?

Він скорчив зневажливу пику, знизав плечима і, взявши мене за руку, повів у протилежний від потрібного мені бік. Зрозуміла, відповіді на моє запитання не буде. Ну, нічого, ми ще повернемося до цього.

Принц привів мене до поличок, схоже, з дитячою літературою. Книжки були набагато тоншими, зате обкладинки барвистішими.

Тут вони теж відрізнялися красою обробки, як і дорослі. Книги про магію виглядали набагато цікавішими.

- Шануй мені! – заявив наказним порядком його юна високість і заліз на стілець.

«Діточку, а туди ж, командувати! Ні, друже любий, - посміхнулася йому ласкаво. – Зі мною цей номер не пройде».

- Я сюди йшла у своїх справах! - вирішила я нагадати, хто тут старший, присівши поруч. – А ти захотів піти зі мною.

Хлопчик кивнув, але спохмурнів.

- Значить, спочатку я читаю те, що мені потрібно, - сказала тоном суворої вчительки. — Якщо лишиться час, то почитаю щось тобі.

Вираз його обличчя став кислим, ніби зараз почне вередувати. Але наступної хвилини він змінився, схопив якусь книжку з полиці і заявив:

- Одну почитай, і підемо по твоїх справах!

Який упертий, не здається одразу. Гарна якість, тільки мене подібним не візьмеш.

- Ні! - відповіла категорично і почала підніматися. - Спочатку мої справи!

- Гаразд! - швидко погодився його високість, не чекала від нього подібної поступливості.

Тільки, як виявилось, це був хитрий хід. Потім він виліз на стіл, проігнорувавши стільці, і потягся до верхньої полиці за якоюсь книжкою. Причому став на самий краєчок.Підійшла ближче, а то чого доброго впаде, я ж лишуся винна.

Але варто мені наблизитися, як цей шалопай почав висмикувати шпильки з мого волосся, та з такою швидкістю, я не відразу зрозуміла, що відбувається. Мабуть, не вперше робив цей трюк.

Волосся розсипалося по плечах, а я тільки й встигла ахнути.

- Ти що наробив? - схопила його за маленькі, спритні ручки.

- Ух ти! - протягнув тим часом пацан, розглядаючи моє волосся і знову ігноруючи загрозу, що пролунала в моєму голосі. – А на сонці вони виблискують?

Неприховане захоплення, нехай і від такого малюка, було приємне. Але його дії були настільки непередбачувані, що я не знайшлася одразу. Мабуть, маленький принц звик робити те, що хоче і ніхто його не зупиняв.

- Не знаю, - відповіла вже не так сердито, обмірковуючи, як зупинити цього хитрюгу.

Не встигла я розслабитися, як наступне питання його високості знову шокувало.

- А чому вони такі короткі? Ти бігла злочинниця?

- Чому короткі? - здивувалася я.

Моє волосся довжиною трохи нижче плечей, цілком собі нормальна довжина.

- Хочеш, вони будуть довгі-довгі до п'ят?

- Та навіщо мені… - почала я, але зупинилася. - Ти можеш зробити волосся довшим?

- Угу, - промимрив хлопчик. - У мене магія така, можу все, що завгодно виростити. То, які хочеш?

«І таке миле дитя обізвали самотнім, і кинули напризволяще?»

- Ну, - простягла я, давно забувши, навіщо прийшла до бібліотеки. – Можна до пояса чи трохи нижче…

- Добре! – швидко погодився принц радісно, ​​поклав мені свої маленькі долоні на маківку та заплющив очі.Постояв так недовго, потім відкрив і видав:

– Готово!

Простягла руку до голови, повільно обмацуючи результат, з подивом виявляючи, що волосся виросло. Тепер я могла їх бачити без дзеркала, перебираючи в руках довгі пасма.

- О це так! - брязнула я захоплено і присіла від надміру почуттів на стілець.

У житті в мене не було такого волосся, виростало до певної довжини і все, далі кінчики ставали зовсім тонкими і тьмяними, доводилося зрізати. Навіть коли в школі навчалася, віддавала перевагу стрижкам.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 43 44 45 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп"