Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Попелюшка навпаки, Галина Курдюмова 📚 - Українською

Читати книгу - "Попелюшка навпаки, Галина Курдюмова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Попелюшка навпаки" автора Галина Курдюмова. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 44 45 46 ... 98
Перейти на сторінку:
Глава 22. І що це було-2. Продовження.

Фух. Даремно, звісно, я підстьобую бажання герцога узяти мене за дружину, бо не збираюсь пов’язувати свою долю з його. Та поки що краще тримати його на повідку, бо як дізнається, що Ліліана - це та білявка, з якою він зустрічався, і яка мало йому не віддалася, то хто знає, як воно повернеться.

Я якраз відкрила рота, щоб покласти до нього чергову тарталеточку - і мало не вдавилася.

До зали повернувся принц Рауль, розсіяний, насуплений. Один. 

А де ж Ліліана?!

Тут вже я не втрималась і побігла до нього, щоб з’ясувати, що з сестрою.

Зрозуміти не можу, чому, та опустила долоню принцові на плече і запитала:

- І що це було?

Рауль обернувся:

- Кароліно? Ти бачила?

- Легше відповісти, хто не бачив, Рауле. Втім, хто й не бачив, той і так вже дізнався. Та що такого? Поцілувалися, так поцілувалися. Ти мені краще поясни, де Лілі? Чому ти залишив її на самоті?

- Твоя сестра в оранжереї, спілкування із квітами діє на неї заспокійливо. Ти ніколи не помічала, що вона дивна? То запевняє, що ти в мене закохана, то сама кидається із поцілунками.

- Ліліана кохає тебе, Рауле, і не знає, як висловити свої почуття. Вона ще зовсім юна і нестримана.

- Не набагато вона молодша за тебе, Кароліно. Вона неконтрольована!

- Вона закохана! Тобі слід цінувати її щирі почуття!

- Ні, я не можу її зрозуміти. І не хочу. Мене цікавиш лише ти, Кароліно!

- О, Рауле! Я вже казала, що мені подобається Себастьян!

- Ліліана стверджувала, що це неправда!

- Та що вона знає про мене?

- Залишимо Ліліану у спокої. Мені не потрібні нічиї доводи, поки у мене є твої очі!

Я машинально відвела погляд. І що він там прочитав такого?

- Не залишимо Ліліану. Я турбуюсь. Вона зараз одна, у розпачі, і хто знає, що прийде їй у голову. А ти навіть її не втішив!

- Я намагався. Вона лише плаче і поливає солоними сльозами дорогу екзотичну квітку, привезену з Рихтійських островів, та вже скоро зав’яне.

- Що ж, доведеться мені самій заспокоювати сестру!

Не встигла я ступити й кроку, як мою увагу привернув яскравий вихор, що летів через залу. Придивившись, я зрозуміла, що це молодий смаглявий чоловік у незвичному строкатому одязі, що робив його схожим на папугу. Крім того у нього були чорні, трохи розкосі очі, виразні вилиці і тонкий ніс із чутливими широкими ніздрями, чорне блискуче волосся зібране ззаду у кінський хвіст, обмотане золоченими шнурками і звисало по спині мало не до пояса. Усе вказувало на те, що переді мною чужинець.

Незнайомець зупинився коло нас, ухопив принца за руку. Я вже збиралася задрати повище спідницю і врізати гострим ніском черевичка нападнику у скроню, та його гаркава мова з сильним акцентом зупинила мене:

- Нарешті знайшов тебе, друже! Не чекав? А я тут! Ходімо, маємо за зустріч випити! - і потягнув принца за собою.

Вже рушаючи, перевів погляд на мене, ковзнув довгим оцінюючим поглядом, немов роздягаючи, і, задоволений оглядом, цокнув язиком.

Рауль виглядав ошелешеним, хоч і не зляканим. Зрозуміло було, що чужинець йому знайомий.

А от у мене, коли обоє зникли з очей, виникло справедливе запитання:

- І що це було?

Підібравши спідницю, я рвонула напрямки через танцполе до виходу. Перш за все маю впевнитись, що з Ліліаною все в порядку, заспокоїти, направити на шлях істинний. Танцюючі пари розліталися навсібіч, навіть думка майнула, що колись перетворюсь на такий криголам, як баронеса. Та швидко дістатися до сестри була мені не доля. З розгону врізалась я в щось яскраве, червоне…

Герцог Вітонський, хто б ще?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 44 45 46 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Попелюшка навпаки, Галина Курдюмова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Попелюшка навпаки, Галина Курдюмова"