Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Кілька днів промайнули досить швидко. Кейт почувала себе чудово. Спазми та біль більше не турбували. І лікар «милостиво» дозволив зняти всі обмеження. Вже сама тільки думка про те, що можна все – приємно хвилювала і збуджувала Кейт.

Вона тишком-нишком поглядала на Чейза. І ловила на собі такі ж його неоднозначні погляди. Чи то гормони шалено вирували, чи вона все ж таки «зголодніла» за ним, чи їх впізнання один одного та зближення день за днем ​​давалися взнаки. Але Кейт була вже готова на порозі дому заскочити йому на руки і потім, в спальні, хоч зубами зірвати з нього весь одяг.

Але Чейз її і тут ​​випередив. Не встигли вони зайти у двері, як він рикнув:

– Все! Досить! – І підхопивши її під сідниці, швидко поніс до спальні.

Кейт голосно і щасливо розсміялася.

– Нарешті я бачу того свого нетерплячого і владного боса.

Опустивши на ліжко, він із подивом глянув на неї.

– Не зрозумів…

– Чейз, я дуже ціную все, що ти робиш для мене в останні тижні. Але я трохи скучила за тим нахабним і хтивим поганцем, який псував мені кров весь рік, а потім упіймав і любив всю ніч так, що я ледве свідомість не втратила.

Він присів перед нею навприсядки.

– Ви, жінки, такі незрозумілі створіння. Коли ми поводимося як бовдури та мудаки – ви злитесь і кричите на нас. А коли стаємо більш… дбайливими і обережними – сумуєте за тим дурнем, який постійно бісив.

Кейт лише плечима знизала та погладила його по щоці.

– Напевно я лише зараз зрозуміла, що ти мені подобався в будь-яких своїх проявах. Навіть коли хотілося тебе прибити, я чомусь не звільнялася з роботи. Мені подобалася твоя владність, внутрішня сила і навіть певне нахабство. Хоча я і не була згодна із твоєю поведінкою. А ще пізніше я змогла побачити зовсім іншу твою сторону – вміння дбати, бути ніжним та розуміючим. І цей бік твоєї особистості мені теж подобається. Хіба є тут щось дивне?

Чейз посміхнувся, опустив голову, а коли знову підняв, то в його очах наче бісенята затанцювали.

– Найближчої години я збираюся бути рідкісним нахабою. – Він різко стягнув футболку із себе, а потім із Кейт. Упершись руками в ліжко, підтягнув її вище. І взявся здирати з неї і себе одяг так швидко, що вона схаменутися не встигла, як опинилася повністю оголеною. Втім, з нього одяг так само миттєво зник.

Чейз тихенько, трохи кумедно і нетерпляче порикував, поки був зайнятий захоплюючим процесом роздягання їх обох. Вилиці напружилися, а чоло нахмурилося. Мабуть, в ці хвилини в ньому боролися два протилежні бажання: швидше роздягнути і взяти її і необхідність контролювати свій натиск, щоб не зашкодити.

Кейт тішило, що він не забував про те, що із вагітною жінкою потрібно бути все ж таки акуратнішим. Як і його нетерплячість, за якою вона спостерігала із прихованою посмішкою.

Але буквально наступної миті їй стало вже не до усмішок. Чейз задер її руки над головою,  почав цілувати обличчя і шию. Легкі, дражливі укуси змінювалися лагідними поцілунками. Від цього по тілу Кейт час від часу пробігав натовп «мурашок», і вона сама не помітила, як почала стогнати.