Читати книгу - "Чорний Янгол. Початок, Катя Губська"

Вона вийшла слідом. Шарль і Ніколас бігали по палубі, сміялися, перехоплюючи один одного, викрикуючи імена, жартуючи.

Катрін зупинилася біля щогли, спокійно спостерігаючи, як двоє найрідніших людей дарують одне одному радість.

До неї підійшов Джек.

— Ти щаслива, капітане?

— Дуже, — відповіла вона щиро.

— У мене є пропозиція. Ми причалимо до острова. Усі підемо, а ти залишишся з графом.

Катрін кивнула.

— Дякую, Джеку. Хай це буде острів Кета. Він якраз за курсом.

Пірат кивнув і пішов.

Вона перевела погляд на чоловіка, і побачила, що той дивиться на неї. Потім Шарль щось прошепотів синові, і той побіг до піратів, які відразу радісно його зустріли.

Шарль повільно наблизився.

— Що ти сказав Ніколасу? — тихо запитала вона.

— Що хочу побути з його мамою. З найпрекраснішою і найдивовижнішою жінкою.

Він узяв її обличчя в долоні, схилився і торкнувся губ. Потім, не кажучи більше ані слова, повів її до каюти.

Там усе стало тихим. Лише шелест парусів і звуки хвиль супроводжували їх. Він знову поцілував її. Його дотик був м’яким, але в ньому вгадувалася глибока спрага, що визрівала всі ці роки. Кожен рух, кожен подих — усе було наповнене тим, що накопичувалося в ньому так довго. Руки Катрін ковзали по його плечах, знаходячи тепло, яке вона пам’ятала.

— Я люблю тебе, — прошепотіла вона.

Їхні тіла з’єдналися в обіймах, без поспіху, але з глибиною почуттів, яких не затьмарив час.