Читати книгу - "Есміна. Некромантка для слідчого, Юлія Богута"

— Ми не виносимо вироки, Джері, — обережно відповіла. — З цим вже будуть розбиратися судді. Так що...

— Зробиш мені чаю, Фіалко? — тихо запитав перевертень, змінюючи тему. — З антистресовим бутербродом. Чи може з двома...? Схоже я почав розуміти тебе.

— Зроблю.

Я мовчки встала і пішла до невеличкого холодильника в кутку кімнати. Не те, щоб їжа могла змінити ситуацію чи повернути час назад, але...вона допомагала заїсти гіркоту від життя та перебити огиду від себе чимось смачним. Зрештою, у слідчих не так багато часу, щоб ходити по психологам чи брати довгі відпустки аби відпочити від нервів. А це було непоганим способом хоч якось відволіктися від жорстокої реальності. 

Кінець