Читати книгу - "Загублений ідол Ліни, Катерина Федоровська"

Не мала чого відповісти на цю гірку правду Ліна. Так у гнітючому мовчанні загасили вогонь, зібралися й виїхали. Мчали без зупину, обираючи найкоротші шляхи.

Трохи десь дрімали в машині, як повтомлювалися вже. Але не втома бентежила Ліну. Вона розуміла, що із кожним кілометром відстань між ними скорочується, а час розлуки наближається.

Емоційне напруження вже досягло якогось апогею. Тож коли втомлені водійки наступного дня ледь доїхали до пункту призначення. І схвильований Самір вийшов їх зустрічати, Ліна не витримала та в його обіймах просто розплакалася.