Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Моя Капризуля, Олена Арматіна 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя Капризуля, Олена Арматіна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя Капризуля" автора Олена Арматіна. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 69
Перейти на сторінку:

- Розкажи мені про те, що ти знаєш про Деніела. Усе розповідай, навіть те, що здається тобі дрібницею.

Запитання було без будь-якого підступу. Але, як з'ясувалося, відповісти на нього виявилося непросто - мені просто нічого було сказати.

- Незабаром після того, як викрали саркофаг Демісона, Деніел став часто відлучатися. Спочатку він брав із собою своїх солдатів, потім став відлітати сам. Куди літав - я не знаю. Я кілька разів запитала його, але він відмахнувся. Я й не стала більше наполягати.

- І часто це у вас?

- Що саме? - насупилася я.

- Ну... Він відмахнувся, а ти й не стала наполягати. Часто відмахувався?

- Я не лізла в його справи.

- А він у твої?

- І він у мої.

- Він дивився, як ти годуєш грудьми?

Я мало повітрям не поперхнулася від такої різкої зміни теми розмови. Вирішила проігнорувати запитання, а сама замислилася - але ж і справді, Демісон ніколи не дивився, як я годувала Аліма. Так, щойно настав час годування, він завжди цілував мене, потім Аліма і делікатно йшов.

- То що, дивився? -нагадав про себе Ліам.

- Не твоя справа.

- Я так і думав.

- Що ти "так і думав"?

- Він не дивився.

- Так, не дивився. Але це ж дуже делікатний процес.

- Нісенітниця. Повна нісенітниця. Немає нічого прекраснішого, ніж коли твоя жінка годує грудьми ТВОЮ дитину.

- Звідки ти знаєш?

Ліам подивився на мене з таким іронічним виразом, що я відразу зрозуміла - підглядав! Я покосилася на свої руки - вони пішли ліловими плямами, як це іноді буває, коли я хвилююся. А я саме хвилювалася, а не злилася. Я могла пояснити те, що мені були приємні його слова і що мене потішила його така обурлива увага лише тим, що я... все ще була небайдужа до нього.

 

 

 

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 45 46 47 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя Капризуля, Олена Арматіна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя Капризуля, Олена Арматіна"