Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Так само складно передати і відчуття любові — справжньої, мудрої любові людині, яка ніколи її не відчувала, мабуть, тому що вона просто до неї не схильна, або тому що навмисно її не вибирає. Ні, закоханості, схожі на похмілля, у неї були. Що таке головний біль після пляшки-другої дешевого вина, ще й під кальян — відомо багатьом. Закоханості багатьох людей схожі на подібне похмілля: яскраве шалене буйство емоцій під штучним допінгом-каталіза-тором — алкоголем, і неминучий розтріпаний стан уранці. Знайомий стан? Людина завідомо знає, які наслідки на неї чекають, пам’ятає ці відчуття з минулого разу, але все одно дозволяє алкоголю/невідповідному партнеру закрутити собі голову, імовірно, все-таки сподіваючись, що цього разу наслідки будуть іншими, щоб, прокинувшись вранці від жахливого головного болю, вкотре пообіцяти собі, що «більше ніколи».
Деякі люди саме так уявляють собі кохання та закоханість. Яскраві, нові емоції на початку знайомства і неминуча втрата інтересу через досить короткий проміжок часу. Драма. Багато драми. Постійне з’ясування стосунків, напруження емоцій, інтрига. Одна дівчина якось розповідала мені, як вона «боролася» за своє кохання. Об’єктом її сильних почуттів виявився бізнесмен, який до своїх сорока двох років ніколи не був одружений, хоча періодично жив із різними дівчатами. Моя знайома, двадцятивосьмирічна вчителька англійської мови, боролася за своє кохання проти двадцятирічної студентки третього курсу юридичної академії, тридцятип’ятирічної масажистки, із якою цей соро-кадворічний герой жив майже шість років тому, але навіть після офіційного розставання періодично все одно разом літав відпочивати в жаркі країни. А ще в цьому змаганні брала участь сорокатрирічна фіндиректор, тепер уже партнер по бізнесу, із якою цей палкий брюнет мав бурхливий роман років п’ятнадцять тому, коли вони разом відкривали його перші магазини. Ця жінка навіть розлучилася зі своїм законним чоловіком, щоб її бос, а тепер партнер, швидше наважився на наступний крок. А він не наважився. Його все влаштовувало. І тепер його двадцятивосьмирічна любов, до якої він пішов від масажистки і від якої він пішов до студентки, усе ніяк не може його забути. Не може чи не хоче? Дівчина з гордістю розповідала, як приїхала «в їхній улюблений ресторан», а він там із цією студенткою. Вона знала, що він там буде. Він постійно обідає там по суботах. Вона прийшла туди із салонною зачіскою та макіяжем, у сукні до підлоги з розрізом по стегні, на підборах та в окулярах від сонця, які він їй купив у Стамбулі. Вона гордою ходою пройшла повз їхній стіл до барної стійки й навмисне недбало зняла окуляри, випила еспресо і пішла, залишивши окуляри на стійці. Ось такий театральний етюд у стилі «дивися, що ти втратив».
Він наздогнав її, коли вона сідала в таксі. Поцілував її в щоку, віддав окуляри, зробив кілька компліментів і запропонував зустрітись, мовляв, вони давно не спілкувалися. А вона сіла в машину і оновила статус у фейсбуці — щось про аркуш паперу, який можна зім’яти, але вже ніколи не можна повністю розгладити. Вона ходить на масаж до його колишньої, говорить з нею про життя та про нього, іноді вони разом п’ють каву чи просекко, навіть серйозно обговорюють спільний відпочинок у Єгипті. Адже їх так багато об’єднує.
Я знайомила цю вчительку зі своїм клієнтом-німцем. Вона прийшла на побачення красива. Наш клієнт працює в міжнародній компанії й чудово розмовляє англійською, тому розмова у них будувалася досить легко. Хлопець багато їй розповідав про свою роботу в «Nike», про плани на майбутнє — зустріти дівчину, одружитися, взяти в кредит будинок, облаштувати у підвалі спортзал, до сорока років стати батьком (хлопцю на момент їхнього знайомства тридцять три).
Після двох побачень дівчина виносить вердикт: «Ваш німець нудний». Скільки ж разів я чула ці слова від жінок! Скільки жінок прикривається цим щитом «він нудний», тікаючи від потенційно стабільних та недраматичних стосунків! Дівчина голосно обурюється: «Ну, яка романтика в цьому німці та його кредиті на будинок?» Адже коли він пише їй SMS-повідомлення, метелики у неї в животі мовчать. Ось коли вона отримує несподіване SMS-повідомлен-ня від свого сорокадворічного брюнета, то це ж ціла перемога над легіоном інших баб! Він же написав саме їй! Саме її просить зараз приїхати, каже, що тільки вона як його справжній істинний друг, зможе його вислухати і зрозуміти. Інші жінки на це не здатні. Тільки вона найособ-ливіша. Адже коли вона з ним, увесь світ завмирає, тільки їхнє чарівне кохання здатне розплутати цей клубок з інших жінок, який чоловік через свою «наївність і доброту» зібрав за останні п’ятнадцять років.
Саме так ця вчителька виправдовує поведінку чоловіка. Вона обов’язково його врятує від інших негідних жінок, і їхня любов, перевірена випробуваннями, житиме вічно. Після його SMS-повідомлення їй уже глибоко наплювати і на цілий клас учнів, і на їхніх батьків, і на своє безпосереднє начальство, їй хочеться бігти назустріч коханому чоловікові або як мінімум дивитися у вікно на потік машин, що проїжджають мимо, намагаючись не пропустити його «мерседес». От оце романтика! От оце кохання! А тут ми з нашим німцем, і він зі своєю роботою в Nike і передбачуваним земним бажанням побудувати сім’ю.
І дівчина не дає собі шансу пізнати німця краще. Вона повертається у своє болото — у свій серіал із несподіваними, як їй здається, перипетіями та поворотами. Вона продовжуватиме боротися, і періодично пити, і дружити з іншими учасниками цієї містечкової драми. Її колеги по школі обговорюватимуть її роман в учительській, а вона з високо піднятою головою проходитиме мимо і, як їй здається, не опускатиметься до їхнього рівня.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха», після закриття браузера.