Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

(Фернандо та дона Хуана уводять.)

Король

А тебе я відпускаю, Бо тримати вмію слово: Можеш їхати, Енріке, І скажи у Лісабоні, Що інфант, магістр колишній, Доглядає в мене коней — Може, знайдуться охочі Звоювати йому волю.

Дон Енріке

Знайдуться, не сумнівайся! І якщо його в полоні Я лишаю – хоч і серце Розривається від болю, — Це тому, що повернутись Маю намір я невдовзі З військом – визволити брата.

Король

Спробуй-но, якщо ти зможеш.

Мулей

(убік)

Довести Фернандо вірність Слушну маю я нагоду. Врятував мене Фернандо, Відплачу йому добром я.

(Всі йдуть.)

З’являються Селім та інфант у кайданах, вбраний, як раб.

Селім

Король звелів сказати, Що у саду ти мусиш працювати.

Фернандо

Ослухатись негоже.

(Іде.)

Лють короля терпіння переможе.

З’являються інші раби, один із них співає, інші тим часом скопують землю в саду.

1-й раб