Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Грішна 📚 - Українською

Читати книгу - "Грішна"

2 295
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Грішна" автора Тесс Геррітсен. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 72
Перейти на сторінку:
Діна наприкінці серпня, коли він приєднався до розслідування серії вбивств заможних пар у Бостоні. Імпозантний, розумний, він швидко зайняв у команді позицію лідера, тож конфлікт із Ріццолі, головним детективом розслідування, був майже гарантований від самого початку. Мора першою помітила, що цей конфлікт почав переростати в симпатію. Помітила перші іскри майбутнього роману, коли їхні погляди зустрічалися понад тілами жертв. Зауважила, як шаріється Ріццолі, її невпевненість. Початок кохання завжди повен збентеження. Так само як і кінець.

Дін увійшов у кімнату й одразу ж зосередився на Ріццолі. Він був у костюмі з краваткою, його елегантність різко контрастувала з м’ятою блузкою Джейн і копицею її неслухняного волосся. Коли вона нарешті подивилася на нього, в цьому була відверта зухвалість. «Я така, як є. Не подобається — забирайся».

Кроу поважно зайняв місце в голові столу.

— Гаразд, усі зібралися. Час показувати й розповідати.

Він глянув на Ріццолі.

— Спочатку послухаємо ФБР, — мовила вона.

Дін розкрив свою валізку. Дістав теку й підштовхнув до неї через стіл.

— Цей знімок було зроблено десять днів тому в Провіденс, Род-Айленд, — сказав він.

Ріццолі розгорнула теку. Мора сиділа поряд з нею, тому добре бачила світлину. Це було фото місця злочину: чоловік лежить у багажнику автомобіля в позі зародка. Світло-брунатний килим забризканий кров’ю. Обличчя жертви на диво вціліло, очі були розплющені, шкіра набула фіолетового кольору від набряку.

— Жертву звати Говард Редфілд, йому п’ятдесят один рік, розлучений білий чоловік із Цинциннаті, — розповідав Дін. — Причина смерті — вогнепальна рана в ліву скроню. На додачу до цього є численні тріщини колінних чашечок, завдані тупою зброєю, ймовірно молотком. На обох руках, зв’язаних за спиною липкою стрічкою, є важкі опіки.

— Його катували, — сказала Ріццолі.

— Так. І серйозно.

Джейн зблідла й відхилилася назад. Мора єдина з присутніх знала причину цієї блідоти і стривожено дивилася на неї. Вона бачила на її обличчі ознаки відчайдушної боротьби з нудотою.

— Його знайшли в багажнику його ж автомобіля, — вів далі Дін. — Авто було залишене за два квартали від автобусної станції Провіденс. Це година чи півтори їзди звідси.

— Але юрисдикція інша, — завважив Кроу.

Дін кивнув.

— Саме тому ця смерть не потрапила до вашого розгляду. Убивця цілком міг перегнати авто до Провіденса з жертвою в багажнику, залишити там і повернутися в Бостон автобусом.

— Повернутися в Бостон? — перепитала Мора. — Чому ви вважаєте, що він почав звідси?

— Це здогадка. Ми не знаємо, де насправді сталося вбивство. Не можемо навіть точно встановити, де містер Редфілд бував останніми тижнями. Він із Цинциннаті, але його тіло виявляють у Новій Англії. Він не лишив кредитного сліду, немає записів щодо того, де він перебував. Відомо хіба, що місяць тому він зняв зі свого рахунка велику суму грошей, а тоді поїхав з дому.

— Схоже на людину, яка втікає і не хоче, щоб її вистежили, — сказала Мора. — Або ж дуже боїться.

Дін подивився на фото.

— Вочевидь, він мав привід.

— Розкажи про жертву, — втрутилася Ріццолі. Тепер вона знову контролювала ситуацію й могла незворушно дивитися на знімок.

— Містер Редфілд — колишній старший віце-президент «Октагон Кемікалз», займався закордонними операціями, — сказав Дін. — Два місяці тому пішов у відставку, начебто з особистих причин.

— «Октагон»? — перепитала Мора. — Вони були в новинах. Це не їхню діяльність зараз розслідує Комісія з цінних паперів і бірж?

Агент кивнув.

— Виконавчий відділ комісії подав цивільний позов проти «Октагону» за звинуваченням у численних порушеннях, включно з незаконними транзакціями на мільярди доларів.

— Мільярди? — перепитала Ріццолі. — Ого.

— «Октагон» — велика транснаціональна корпорація зі щорічними продажами на двадцять мільярдів доларів. Ідеться про дуже велику рибу.

Ріццолі подивилася на фото.

— І жертва плавала в її ставку. Він мав би знати внутрішню кухню. Думаєш, у нього були проблеми з «Октагоном»?

— Три тижні тому містер Редфілд призначив зустріч із посадовцями міністерства юстиції.

— Так, — зі смішком мовив Кроу. — Він точно був для них проблемою.

— Попросив, щоб ця зустріч пройшла тут, у Бостоні.

— Чому не у Вашингтоні? — спитала Джейн.

— Він сказав, що ще дехто хоче дати свідчення й це має відбутися тут. Ми не знаємо, чому він зв’язався з міністерством, а не пішов одразу в комісію, бо є припущення, що це пов’язано з розслідуванням щодо «Октагону».

— Але точно ви не впевнені?

— Ні, бо зустріч так і не відбулася. Він уже був мертвий.

Кроу сказав:

— Ну, якщо щось схоже на замовне вбивство і смердить як замовне вбивство…

— Яким боком це все тичиться Пані Пацюк? — запитала Ріццолі.

— Ми саме дійшли до цього, — відповів Дін. Подивився на Мору. — Ви робили аутопсію. Яка була причина її смерті?

— Вогнепальне поранення в груди, — сказала Мора. — Фрагменти кулі пробили серце, стався великий крововилив у серцеву сумку, який зупинив серцебиття. Це називається тампонадою перикарда.

— Яку кулю було використано?

Мора пригадала рентгенівський знімок грудей Пані Пацюк. Шріт, зоряною галактикою розсипаний по обох легенях.

— Це був «глейзер», — відповіла вона. — Мідна оболонка з металевим шротом, створена так, щоб розпадатися в тілі, без можливості наскрізного проходу. — Вона помовчала й додала: — Украй руйнівний снаряд.

Агент Дін кивнув на знімок Говарда Редфілда, який лежав, скривавлений і скручений, у багажнику автомобіля.

— Містера Редфілда було вбито «глейзером». З тієї ж зброї, що вбила вашу невідому.

Усі мовчали.

Тоді Ріццолі з недовірою мовила:

— Але ж ти щойно розповів про замовне вбивство — можливість для «Октагону» розібратися зі стукачем. А ця, інша жертва, Пані Пацюк…

— Детектив Ріццолі права, — погодилася Мора. — Вона найменше з усіх годиться в жертви для найманого вбивці.

— Однак куля, що вбила її, вилетіла з того ж пістолета, що вбив Говарда Редфілда, — сказав Дін.

Кроу додав:

— Так на сцені з’явився агент Дін. Я зробив запит щодо «ДРАГФАЙР» за типом мідної оболонки, яку ви дістали в неї з грудей.

Окрім національної бази відбитків пальців, яка належить ФБР, існує «ДРАГФАЙР» — централізована база даних щодо злочинів із використанням вогнепальної зброї. Мітки та виїмки з куль, знайдених на місцях злочину, зберігаються в цифровому форматі, тож можна шукати збіги й пов’язувати злочини з використанням однієї й тієї ж зброї.

— База дала збіг, — сказав Дін.

Ріццолі зачудовано похитала головою.

— Чому ці дві жертви? Не бачу зв’язку.

— Саме це й робить смерть невідомої такою цікавою, — завважив Дін.

Морі не сподобалося таке використання слова «цікавий». Воно натякало на те, що деякі смерті не були цікавими чи вартими особливої уваги. Жертви з цим не погодилися б.

Вона зосередилася на знімку, на цій огидній кривавій плямі на столі

1 ... 46 47 48 ... 72
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Грішна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Грішна"