Читати книгу - "Тіні червоного місяця, Кулик Степан"

— Ну, так, ну так… Століття швидкостей та фаст-фуду… Все бігом, усе нальоту. І «спід», в сенсі «швидко», стає синонімом «добре». От тільки чи добре?

— А інакше не встигнути… — дуже серйозно відповіла дівчина. — Алісу пам'ятаєте? Як там? Щоб хоча б стояти на місці треба щосили бігти? Ось ми й біжимо. А дякувати за цей темп треба, до речі, вашому поколінню. Саме ви надали життю прискорення. Тож не треба всі стрілки на нас перекладати. Ми лише намагаємось утриматися на запущеній вами біговій доріжці.

— Офігіти! — щиро захопився я. — Та ти філософ! Здивувала... Такі зрілі думки в чотирнадцять років...

— П'ятнадцять. Мені вже п'ятнадцять… — багатозначно підняла вказівний перст Ліда. — А думки не мої. Чула якось в одній суперечці представників різних поколінь. Але якщо вони і вам подобається, постараюся запам'ятати. Значить, варті уваги.