Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

- До чого тут твій батько, Елено?

- Не знаю, Альдо, не знаю…

Вона зібрала всі листки, які не були прикріплені до інших.

- Тут ще декілька. Наче хтось намагався впевнитись. Окрім даних батька, тут усюди вказана Олівія.

- Ти думаєш в них були якісь стосунки? З твоїм батьком?

- Альдо, думай більш конкретно. Твій батько сказав, що Олівія не була його кровною дочкою. А тут повно доказів того, що мій батько на 99,9% був кровним родичем Олівії.

- Ви з нею були сестрами?!

- Я думаю саме цим збирались шантажувати прокурора Севільї «Червоні буйволи». Вони якось про це дізнались. Уяви собі: позашлюбна дочка, про яку він певне не знав, і через це не міг визнати. А може й не хотів.

- Чому ж тоді Олівія вирішила це приховати? І як взагалі вони про це дізнались?

- Не знаю. На жаль, ні мого батька, ні моєї сестри, немає серед живих, щоб щось спитати. Але мені тепер зрозуміло, чому батько так швидко вирішив поїхати з Севільї. Напевно, не хотів ще більше перетинатись з «Червоними буйволами». Вони перейшли до прямих погроз, напавши на мене.

- На той момент Олівія була вже мертва.

- Тому вони вирішили все ж таки дібратись до когось з його дітей. Звучить звісно, абсурдно. Не зрозуміло, для чого їм взагалі це було?

- Я, здається, дещо знайшов. Дивись.

Серед скріплених документів Альдо зацікавив один, який мав назву «Шлях». Його він і передав Олівії.

- «Шлях»? І що це означає?

- Прочитай. Зазначено, що колишній прокурор Севільї, твій батько, був акціонером однієї компанії, яка мала назву «Шлях». Вказано, що ця компанія займалась автоперевезенням всього, буквально всього. Я думаю, що завдяки впливу твого батька, вони легко долали будь-які пункти перевірки.

- Треба буде більше дізнатись про цю компанію. Я бачу, що тут вказані ще й інші імена. І вони, на диво, схожі на ті зашифровані ініціали, які були вказані в тому файлі, який мені раніше надіслали щодо «Червоних буйволів».

- Я думаю, вони всі були спільниками.

- І як до цієї групи потрапила Олівія, Альдо?

- Не знаю, але можу здогадатись.

- Перегони?

- Точно. Дівчина, яка могла так само швидко і без зайвих підозр перевозити будь-який «товар».

- Але як вона дізналась про родинний зв’язок?

- Не знаю. Можливо, це було випадково, можливо – ні.

- Я не розумію.

- Що?

- Хтось декілька років в період мого пізнього дитинства надсилав мені тих дивних ляльок. А потім, ти сам бачив, використав їх як зразок для своїх вбивств.

- Ти про цих ляльок?

Альдо розклав десять файлів, в яких був детальний опис зроблених маріонеток. Кожна, яку Елена колись отримувала анонімно.

- Звідки це тут?

- Олівія напевно хотіла або познайомитись так з тобою, або ж нагадати твоєму батькові, що ти не єдина в нього дитина.

- Скоріш за все – друге. Без образ. Але не схожі ці ляльки на прояв щирої любові чи зацікавленості. Кожна з них була потворною і могла виглядати, як погроза та нагадування.

- З огляду на все це, хтось дізнався про кровний зв’язок, і тепер хоче зіграти на цьому.

- Але мій батько уклав тоді якусь угоди з «Буйволами», коли ми поїхали.

- Нам потрібно з’ясувати, хто був членами цього угрупування. Тоді, можливо, ми дізнаємось, хто вбив Олівію.

- І чому вирішив нагадати про це зараз.