Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шазілір. Полум'я нового дня" автора Олена Гриб. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 198
Перейти на сторінку:
7.4

 

Чай давно охолонув, від кренделів залишилися тільки крихти. Мавк дрімав, опустивши голову на груди, і його мірне сопіння переривалося лише тоді, коли шелестіли записи.

Міка намагалася не шуміти понад необхідне. Старий, що очолював розшук, чимось нагадував їй Тарендара Вікку – колишнього доглядача міського архіву, для якого Міловіка Дзвінка була, по суті, другою онукою. Виїжджаючи до Ківіра, він подбав про її майбутнє, і хоч відтоді у Міки не випадало жодної вільної хвилини, про колишнього начальника вона згадувала з теплом.

Тихі слова розбудили Серіпа. Він смикнувся всім тілом, тихо схропнув, насилу розліпив повіки.

– Ранок? – позіхнув широко. – А, ні… Скі-ільки там? – вказав на настінний годинник. – Додому вам не час? Ріан знову мене лаятиме, якщо просидите тут усю ніч.

– Усього одинадцята.

– Як і вчора. – Мавк посерйознішав. – Щось відкопали?

Охорона нікого й нічого не бачила, проте туману напустила неабияк. Чиновники з першого поверху помітили купу всього, в тому числі незрозуміле шарудіння, завивання, дзвін примарних ланцюгів, тупіт чаклунських полків і політ гігантських кажанів у небі, але, витративши понад годину на впорядкування їхніх одкровень, Міка дійшла висновку, що більшість історій – відверта маячня.

«У кущах пробіг вовк… Ну чи собака? Ні, більше за кішку! Та хіба я, по-вашому, їжака ніколи не бачив? А щури, до речі, теж бувають величезними», – розповідав реєстратор із відділу статистики.

«Хтось крикнув, що бачить привида. Хто? Звідки я знаю? А що, ніхто не зізнається? Е-е-е, може, то мені здалося?» – повідомляв чоловік із податкової.

«Раптом залунала музика і приємний жіночий голос почав співати. Чому більше ніхто цього не чув? Таж вони всі у лівому крилі були. А я в правому, що незрозуміло? Ось хоч убийте, була музика!» – гарячкував хлопець із кадастрового. Потім визнав, що, можливо, заснув і бачив сни… Але жінка точно співала. Мабуть.

Стоси списаного паперу, заплутані пояснення, припущення одне неймовірніше за інше… Не дивно, що начальник розшуку дозволив Міці заглянути в протоколи – там не знайшлося нічого, вартого уваги.

– Погляньте. – Вона посунула до нього власноруч зроблені записи. – Я доповнила вашу шкалу часу. Зовсім трохи.

Мавк розім'яв затерплі плечі, непомітно потягнувся, вперся поглядом у стовпчик коротеньких рядків.

– Сорок я в? – пробурмотів, ніби не вірячи своїм очам. – П'ятдесят ми п?

– О, перепрошую! – Міка вихопила з його руки аркуш і вручила інший – більш конкретний.

Цього разу очільник нишпорок почав читати з належною увагою, водячи пальцем по рядках і підтакуючи самому собі. Не потрібно було й стежити за його рухами, щоб знати, які пункти викликали інтерес.

Десята сорок – Міловіка Дзвінка пішла з другого поверху (свідок – Нат, прибиральник).

Десята сорок п'ять – біля магістрату з'явилася Нікаела Уфін (свідки – візник, Даріан Керрейт, Міловіка Дзвінка).

Десята п'ятдесят – Нікаела відправила Лонса додому (їхні свідчення збігаються); в той же час Нат бачив Наніта живим і здоровим (свідків немає).

Десята п'ятдесят із чимось – Джамон Райл вийшов у вбиральню (свідків немає).

Десята п'ятдесят п'ять – ейрона Уфін з вулиці помітила бійку в кабінеті доглядача (інших свідків немає).

Близько одинадцятої Райл повернувся до кабінету і отримав по голові (свідків немає).

Одинадцята нуль п'ять – Наніт Уфін випав із вікна.

– У вбивці було менше десяти хвилин, – задумливо промовив начальник розшуку. – І Райл плутає всі карти… Якщо вірити йому, то виходить, що діяла справді нечиста сила. А якщо вірити Нату… До речі, чому ви оминули його свідчення? І… Стривайте! Нат Лиска – той самий Нат, якого згадуєте ви? Він вас бачив? Розмовляв із жертвою? Якого демона прибиральник забув на другому поверсі в такий пізній час? Нам він розказав зовсім іншу історію. Де ж вона? – Сухорляві руки Мавка швидко пробігли розсипом документів і витягли з-під пухкої папки з написом: «Дев'ятсот чотирнадцятий рік від заснування Келіварії» квапливо заповнений аркуш. – Прошу, це цікаво.

Міка миттю насторожилася. Даріан запевняв, що Нат не розкриє рота, а вона не звикла сумніватися в словах губернатора. Керрейт умів користуватися своїм становищем, нехай до сьогодні він діяв лише в межах закону.

– Що там? Шокуюче зізнання? Звинувачення на адресу влади? Чаклуни-невидимки?

Ні, Нат Лиска, третього дня місяця Клена поза конкурсом зарахований до штату чиновників нижчого рангу, повідомляв сухі факти. Після одинадцятої вечора того фатального дня він зустрів у вбиральні Джамона Райла. Руки помічника доглядачки були в крові, на одязі темніли підозрілі плями.

«Тобто Райла заарештували не через слова Нікаели», – з одного боку, ступінь довіри до шазілірського правосуддя злегка зросла, та з іншого…

– Як думаєте, хлопець щось замовчує чи, навпаки, фантазує без міри? – промовив Мавк.

«Думаю, його вдячність не має меж і треба з цим щось робити», – але вголос Міка відповіла:

– Час покаже.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 47 48 49 ... 198
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"