Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт 📚 - Українською

Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність" автора Ганна Корт. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 68
Перейти на сторінку:
Глава трицята. Юля

Поруч з нами з'являється невідомий чоловік з камерою у руках якою щойно нас сфотографували. В моїй голові одразу з'являється догадка і я  запитую у чоловіка. 

— Антоне хто цей чоловік? — я уважно розглядаю незнайомця.

Середнього зросту, стильно вдягнений, акуратно причесаний, схожий на гея, — одразу видно творча людина.

— О, прошу вибачення за цей конфуз! Ви просто так гарно в кадрі виглядали що я не стримався й сфотографував вас,— заговорив незнайомець з легким англійським акцентом в мові. — Мене звуть Даніель, я фотограф.  Ваш чоловік найняв в для сьогоднішньої фотосесії.

— Фотосесії!? — почувши це слово я не аби як здивувалася й зраділа. — Як ти...!? Це ж одна з моїх мрій! — радощі переповнюють мене тому я не втримуюсь і кидаюся на шию до Антона з поцілунком в губи.

— Радий що тобі подобається! — тихо шепоче чоловік мені на вухо, а в мене в животі починає скручувати від його шепоту. Нервово усміхнувшись відсторонюю й підходжу до фотографа.

— Ну то що почнемо? Мене цікавить чи є у вас вже якийсь план фотосесії? — цікавлюся я.

— Так ми з вашим чоловіком заздалегідь обговорили кілька ідей і підготували все для їх втілення. Але якщо маєте якісь побажання, то я готовий вислухати, — відповідає мені  Даніель з усмішкою на обличчі. 

— Ем. Давайте спершу те що ви запланували зробимо, а потім можливо в мене  залишиться кілька ідей. Підходить? — говорю я голосніше аби й Антон міг добре почути. 

Оглядаюся на чоловіка й бачу як він усміхається  тримаючи руки в кишенях штанів.  Я легенько кивнула головою й Антон підійшов до нас й поклав свою руку на мою талію.

— Ну що ж  розпочнемо? Так ану не рухайтеся... Антоне трішки голову в бік дружини... так!  Юлю глянь на чоловіка. Чудесно, просто чудесно! Ви дуже фотогенічна та гармонійна пара! — говорить нам фотограф.

Близько трьох годин тривала фотосесія по задуму фотографа й Антона. Чесно кажучи це виявилося більш втомливо ніж мені здавалося доти. Але я була задоволена результатом. Коли Даніель повідомив що ми відфотографували все що було задумане я хоч і була трошки втомлена й соромилася все ж вирішила спробувати.

 — Даніель! Слухай в мене є ще одна ідея для фото... яку... ну я  б хотіла... — почала я комкаючи руками тканину сукні. 

 Фотограф глянув на мене зацікавленим поглядом, а потім лукаво всміхнувся присунувся ближче.

— Це щось еротичне? — тихо запитав.

— Ну типу того, — тихо відповіла.

— Хм! Мила тут немає чого соромитись! Якщо хочеш показати нам камеру пристрасть, то показуй!  В цьому нічого такого! Тим паче коли маєш таку вроду як в тебе й твого чоловіка,  — він випрямився й заговорив трошки голосніше. — Ну то що якого саме стилю хочеш фото? НЮ?

— Ем. Поки ні. Я ще не готова аж до такого відкритого формату! Я хочу щось на межі.  Щось таке... Як...

— Я зрозумів тебе! — він усміхнувся. — Йди до чоловіка й скажи йому нехай розстібне ґудзики на сорочці й ремінь на штанах нехай відкриє. А  тобі поки нічого робити не варто, — закомандував фотограф.

В мене давно була  така ідея фотосесії. Ще до появи Антона. Але для її втілення постійно чогось не вистачало то фотографа, то партнера, то грошей. Я пояснила чоловікові що робити й ми почали фотографуватися. Даніель не збрехав і дійсно зробив усе та як мені хотілося в фантазіях. Ну що скажеш він дійсно — майстер своєї справи!  Антонові теж прийшлася до смаку моя ідея. Він допомагав придувати сюжетики, пози. Ще півтори години роботи й ми всі змучені та зголоднілі поїхали по домівках ну я так спочатку подумала. Чоловік частково розрахувався з фотографом пояснивши що такі були умови. Половина суми після зйомки інша після отримання фото.

— Ну що тобі сподобалося? — слідкуючи за дорогою запитує мене Антон поки ми їдемо додому.

— Так! Дуже! — під ефектом від пережитого радісно вигукую.

Решту дороги я ділюся своїми враженнями від фотосесії. Розказую про якісь окремі моменти які мені запам'яталися. Антон теж ділиться зі мною враженнями.

— Так. Але  особливо мені сподобалися останні кадри. Взагалі вся ідея з фотографіями, — говорить чоловік з лукавою усмішкою.

Я нічого не відповідаю, а лише задоволено усміхаюся. В мене й сумнівів не було в тому, що йому сподобається. Ми під'їжджаємо до одного з невеличких кафе в центрі міста.

— Приїхали! — повідомляє Антон глушачи мотор і відстібуючи пасок безпеки.

— А ми хіба не додому? — дивуюся я.

— Ні! І не скоро поїдемо. В мене ще є кілька планів на сьогодні. Я вирішив вбити кількох зайців одночасно. І побачення організувати й від сина відпочити. Не дивися на мене так! Тобі потрібен цей відпочинок. З мамами я про все домовився! Добре, ходімо вже, бо я дуже зголоднів! — чоловік вилазить з машини та відчиняє мені дверцята  потім подає руку.

Після слів Антона про сина в мене в середині з'явилася якась гіркота і відчуття провини перед сином. Гарний настрій зник як і метелики у животі. Він ще маленький і йому потрібна мама! А  я тут розважаюся. А якщо йому погано там без мене? І що значить якщо! До кафе я заходжу вже понурою. Ми сідаємо за столик і нам приносять меню.  Я мляво оглядаю його вміст, а потім кладу на стіл і звертаюся до чоловіка.

— Антоне, дякую за такий чудовий ранок. Але я хочу додому.

— Чому щось не так? — чоловік дивиться на мене переляканими очима.

— Ні! Просто... Я мама. Там Гришко він...

— З ним все чудово! Не віриш прямо зараз подзвони мамі по відео зв'язку і переконайся. Юль! В цьому нічого такого не має, це нормально що батькам час від часу потрібен відпочинок від дітей, — чоловік накриває своєю долонею мою. Його рука приємно гріє. — Я знаю що як мамі тобі важко залишити сина. Але як жінці тобі це потрібно.

— Не знаю. Це якось... — в мене не виходить підібрати слова.

Мозком я розумію що Антон правий. Я й сама помітила що забагато часу наодинці з сином починають мені шкодити, але ці відчуття в середині. Не дають мені спокою. Мені постійно здається що щось може статися погане. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 47 48 49 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"