Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Тільки твоя, Лія Роуз 📚 - Українською

Читати книгу - "Тільки твоя, Лія Роуз"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тільки твоя" автора Лія Роуз. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 79
Перейти на сторінку:

- Тату! – згаданий Артем забіг на кухню, і під незадоволеним поглядом матері знову кинувся пригортатись до батька. – А та жінка тепер у тебе буде замість мами? Ти шукаєш собі заміну нашої сім’ї? А коли вона тобі народить дитину, я вже стану не потрібним?

- Це тобі мама сказала? – Волков спопеляв задоволену колишню поглядом. Але взяв себе в руки, розуміючи, що сварка негативно вплине на сина. Та і виключати можливість того, що Олеся записує їх розмову було не варто. Антон погладив худорляві синові плечі, і запевнив малого: – Запам’ятай, тебе мені не замінить ніколи і ніщо! Ти мій єдиний і найулюбленіший хлопчик.

Малий невпевнено кивнув, і трішки заспокоївшись став роздивлятись кухню.

- Отож, Олесю, - Волков теж склав руки на грудях, і подивився на самовпевнену жінку. – Я ніколи не відмовлявся від своїх батьківських обов’язків. І якщо ти нарешті готова до діалогу…

- Я думала це ти, усвідомивши, що програєш суд станеш більш поступливішим, - перебила його Олеся. – І погодишся на мирову угоду.

- І які у неї умови? – Волков вигнув брову, починаючи дещо розуміти в усьому цьому фарсі.

- Артему треба додаткове утримання, - цілком очікувано заявила Олеся.

- Тобто того, що я висилаю, вам вже не вистачає? – здивувався Антон.

- А дядько Умар мамі більше грошей не дає, - пояснив Артемко, який виявляється прислухався до розмови, хоч і здавалось що клацає в телефоні, граючись в гру.

- Тьома! – суворо окрикнула сина Олеся. – Йди в кімнату, і не лізь в розмови дорослих, бо більше ми до тата не приїдемо!

Малий похнюпився, але слухняно вийшов з кухні. 

- Не маніпулюй його почуттями, - попередив жінку Волков. Але Олеся тільки відмахнулась. Антон зітхнув. - Скільки ти хочеш цього разу на свої примхи?

- По твоєму візит до косметолога – це примха? – образилась Олеся. Але знову натягнула свою маску прорахованої стерви. – Ми хочемо половину активів твоєї фірми, Волков.

- Нічого собі апетити, - ледь втримався від того, щоб присвиснути Антон. 

- Це буде справедливо! – з запалом кинулась пояснювати жінка. – Фірму ти відкрив в шлюбі. І статки наживав за наші спільні гроші! А в результаті ти рубаєш бабло, а ми з сином живемо на подачки!

- Ти забрала все, що ми нажили в шлюбі, - нагадав Олесі Волков. Але пускатись в суперечки з нею не став. Навпаки, в світлі останніх подій з Жидкіним йому було навіть смішно, що всім так треба половина його бізнесу. Натомість запитав: – Це турок подав ідею обчистити мене як липку, чи сама додумалась?

- Не треба ревнувати мене до Умара, вже пізно, ти свій шанс упустив! – по своєму витлумачила його слова колишня. Волкову знову стало смішно. До Олесі він не відчував нічого, окрім роздратування.

- Пришлеш проект своєї так званої угоди моєму адвокату, - змінив тему Антон.

- І ти навіть не роздивляєшся варіанту повернення в сім’ю? – трішки ображено запитала колишня. 

- Ти здається категорично дала зрозуміти що це неможливо, - поставив її на місце Волков. Можливо заведи жінка цю розмову раніше, Антон би і справді зацікавився, заради Артема. Хоча ні. Кого він намагається обдурити? Навіть заради сина Волков був не здатний пробачити Олесину зраду. Одна думка, що ця брехлива, примхлива і самозакохана жінка може знову оселитись в його квартирі визивала відразу. – І я не збираюсь принижуватись, щоб щось змінювати. А зараз я можу поспілкуватись з сином? Як ти вірно підмітила, я давно з ним не бачився.

- У тебе тридцять хвилин, - поглянувши на маленький золотий годинник на зап’ястку, вирішила Олеся. – Я буду у Олі. І приведеш малого хоч на хвилину пізніше – більше точноя  його тобі не довірю!

1 ... 47 48 49 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тільки твоя, Лія Роуз», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тільки твоя, Лія Роуз"