Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Мільйон на рулетці 📚 - Українською

Читати книгу - "Мільйон на рулетці"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мільйон на рулетці" автора Євген Є. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 86
Перейти на сторінку:

Отже, Великому Сергієві було за що мстити.

Майже місяць він готував «Вершину» до відкриття. Саме йому належала ідея комп’ютерної безпеки, і саме він наполіг на тому, що для обслуговування головного комп’ютера потрібен тільки один програміст, решту роботи він узяв на себе. І хоч це було неймовірно складно — стежити відразу за двадцятьма шістьма столами і керувати грою на кожному з них, Великий Сергій знав, що ці зусилля окуплять себе. Тепер він міг тішитися: інтуїція не підвела його.

— Ну, — сказав він, — почнемо, — і натиснув клавішу «ввести».

І відразу після цього на всіх столах казино виграло перше «тридцять шість».

7

А ще через дві хвилини Великий Сергій вийшов з кімнати спостереження за грою і, замкнувши її, зламав обидва замки.

Підійшов до заґратованого вікна у кінці коридору, закурив і почав чекати, коли в казино почнеться паніка, і вся охорона ринеться вниз, а він зможе спокійно зайти в сховище і забрати всі гроші або стільки, скільки зможе винести.

А в казино уже виграли «один», «двадцять» і «чотирнадцять», завдяки чому Сава Костін збагатився ще на два з половиною мільйони.

8

Паніка почалася досить швидко, і зчинив її один із круп’є відразу після того, як у нього скінчилися фішки.

— Дев’ятий стіл, — сказав Мишко.

— Бачу, — мовив я.

Не маючи чим розрахуватися за виграш і втомившись виглядати менеджера, круп’є сказав:

— Я зараз, — засунув кульку в кишеню смугастої жилетки, вибіг геть із залу і відразу ж наткнувся на начальника охорони.

— Що трапилося? — запитав той.

— Стіл сказився, — відповів круп’є.

— Як-то сказився?

Не маючи сил пояснити, круп’є зробив крок убік, і начальник побачив людей Сави і гори (а це були справді гори) фішок перед ними. Усвідомивши розмір катастрофи, що спіткала «Вершину», начальник охорони заволав:

— Зупинити гру!!! Негайно зупинити гру!!!

Він закричав так, що його почули і на третьому поверсі, і в барах, і в ресторані, і навіть в особистому банкетному залі Ахіміла.

Махнувши рукою, Ахіміл покликав одного зі своїх охоронців, і коли той нагнувся, скомандував:

— Піди довідайся, що трапилося.

Охоронець випрямився і завмер, бо побачив пістолети в руках Савиних стрілків.

— Усе гаразд, — сказав Сава, — ти тільки не нервуй, Ахіміле, але щойно ти програв мені «Вершину».

— Як це? — здивувався той.

— Так сталося, — сказав Сава, — що цією вечерею пригощав тебе я.

Розділ 33
«Втеча»

Можливо, нам пощастило, що обійшлося без стрілянини. Хоча тоді ми мали б більше шансів нишком зникнути.

2

Я глянув на годинник: дванадцята хвилина гри. Великий Сергій уже мав залишити казино, а ми хотіли вийти слідом за ним:

— Тікаймо, — сказав я Мишкові. Ми залишили наших охоронців, які з відкритими ротами спостерігали за грою, і піднялися сходами на третій поверх.

Оминули хол з бірюзовими пальмами та підійшли до дверей із табличкою:

«СЛУЖБОВИЙ ВИХІД»

Їх ніхто не охороняв. Вони були не замкнені, але близько десяти охоронців казино, на чолі з двома особистими охоронцями Ахіміла намагалися вибити сталеві двері кімнати ігрового менеджера. Кімната сховища і туалет, через який ми збиралися залишити казино, містилися за ними.

Ми не могли пройти повз них і сказати «Не звертайте на нас уваги». Тому ми повернулися до сходів.

А Великий Сергій забрав гроші зі сховища, спустився на перший поверх і через кухню вийшов на вулицю з тильного боку «Вершини». Його ніхто не запримітив, не зупинив, і він пройшов повз сміттєві баки, витяг із сумки із забраними зі сховища грошима плащ, одягнув його і спокійнісінько залишив територію казино.

— Що тепер? — запитав мене Мишко, коли ми підійшли до сходів.

— Спробуймо через головний хід, — сказав я.

— Іншого виходу нема.

Серед ажіотажу, що зчинився в казино, зробити це було досить легко.

Але нам нічого не вдалося.

Тільки-но ми спустилися на один прогін, як одразу зіштовхнулися з четвіркою охоронців.

— Де ви ходите?!

— Що сталося? — запитав я.

— Валера наказав відвести вас у машину.

— Невже? — запитав Мишко.

Я зрозумів, що треба діяти. Ударив ногою одного з охоронців, який стояв на дві сходинки нижче від того, якого Мишко ударив першим.

Той полетів униз зі сходів. А мій зігнувся в три погибелі. Але тут третій охоронець вихопив пістолет і пригрозив: «Застрелю».

Мишко глипнув на мене з докором, ніби хотів сказати: «Казав же тікати першої ночі».

Нас добряче побили і повели вниз, до виходу, а потім на стоянку, де посадили в автомобіль, наказали не смикатися і протримали майже сорок хвилин.

З

— Не послухав мене, — зітхнув Мишко.

— А треба було, — озвався охоронець, який сидів на передньому сидінні.

4

До нас підійшов Валера. Стомлений, задоволений, він витяг з кишені розстебнутого пальта сигарету і прикурив від запаленої кимось зі стрільців-охоронців запальнички. Потім сперся на відчинені дверцята і заговорив:

— Усе вдалося. Правда, грошей в Ахіміла нема. Тому він із Савою тепер вирішують, що ще крім «Вершини» належатиме нам. Ви молодці, гарно попрацювали.

Я мовчав.

1 ... 47 48 49 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мільйон на рулетці», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мільйон на рулетці"