Книги Українською Мовою » 💙 Дім, Сім'я » Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха 📚 - Українською

Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нічого особистого, просто любов" автора Світлана Муха. Жанр книги: 💙 Дім, Сім'я. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 55
Перейти на сторінку:
неймовірною історією кохання цієї жінки. Це ж треба — у такому віці й так круто поміняти своє життя! Хтось із наших нових клієнток бачив наших колишніх клієнтів на ювілеї спільних друзів в Україні — так чоловік нашої клієнтки, на їхню думку, такий статечний і цікавий чоловік, уже навіть щось «балакає» російською мовою.

Одну з колег із бухгалтерії нашої колишньої клієнтки ми взяли до нашої бази. Їй сорок сім років, вона розлучена, у неї дорослий син та онука. Відправили її на побачення з нашим 56-річним клієнтом зі США. Після побачення дівчина заявила, що якийсь він нудний, говорив про погоду, День подяки та нове хобі — різьблення по дереву.

От би жінці цікавого чоловіка, хоча б такого, як чоловік її колишньої колеги, щоб подорожувати світом. От із таким же точно не нудно! А ми їй запропонували якогось неактивного діда, який орудує лобзиком по дереву, ще й дерев’яну фігурку привіз їй — ведмедя. То він що, думає, вона ведмедів ніколи не бачила?

Деякі жінки самі прирікають себе на перегляд серіалів та читання примітивних книг про кохання, свята в компанії одного й того самого жіночого колективу в бухгалтерії, власноруч прикрашеній гірляндами, з однаковими тостами «за любов» та побажаннями «жіночого щастя».

Ви зараз можете мені сказати, що ми познайомили одного нудного бухгалтера з не надто перебірливою жінкою. Мовляв, у неї вже онуки, їй треба було брати того, хто погоджувався брати її. І частково ви матимете рацію. Дійсно, до неї і в молодості ніколи не стояла черга з чоловіків, які бажають і здатні повезти її в круїз по Середземному морю. Таких вона у себе в бухгалтерії точно ніколи не зустрічала. Чоловіки її подруг також не могли собі цього дозволити на їхні українські зарплати. Пенсіонерів, які подорожують, ця жінка побачила в Туреччині, коли почала їздити туди до дочки. Там же вона зрозуміла, що іноземці — це не інопланетяни, а просто люди, які виросли в іншій культурі й розмовляють іншою мовою.

Наша клієнтка вирішила, що не хоче провести залишок життя в бухгалтерії та на дачі без гарячої води й стаціонарного туалету, підв’язуючи помідори. Діти виросли. В Україні зустріти гідного чоловіка її віку дуже складно.

Крім того, ця жінка має ще й сильну природну жіночу інтуїцію, яка допомогла їй роздивитися перспективи стосунків із її тепер уже чоловіком. Вона оцінила всі його сильні якості — здоровий чоловік, на п’ять років старший, ніж вона, без зайвої ваги, не палить, без колишніх дружин і маленьких дітей, яких треба навчати в університеті, з хорошою роботою та американською зарплатою, а найважливіше — йому сподобалася ця жінка. Вона уявила їхнє майбутнє спільне життя: вивчення нової культури, мови, спільні плани на вечір, компанія один одного для втілення всіх цих планів, та ще й інтимне життя, і подорожі.

Ця пара не літає бізнес-класом і не зупиняється в п’я-тизіркових готелях, але вони завжди разом вибирають оптимальне місце для відпочинку за співвідношенням ціни та якості, і за сім років шлюбу ця жінка побачила більше країн і міст, ніж уся її бухгалтерія разом узята за час незалежності нашої країни

Тут важливо зазначити, що ця жінка не побоялася залишити свій відділ у бухгалтерії, де вона пропрацювала п’ятнадцять років, своїх українських подружок і заміжніх дочок. Жінка досі розмовляє англійською з сильним акцентом, вона навчилася водити машину і щороку викладає у фейсбук фотографії фаршированої індички та власноруч упакованих різдвяних подарунків.

Чоловік дівчини — наш колишній клієнт — обов’язково дзвонить нам разів зо два на рік, вітає зі святами. Він завжди дякує нам і нахвалює свою дружину. Каже, вона така витівниця, то вичитає, що в місті відкрився новий італійський ресторан, то якась виставка, то вмовить поїхати до Нью-Йорка подивитися якесь шоу та сфотографувати новорічні декорації, то вичитає в інтернеті про новий серіал та приготує чіпси з яблук, щоб вони у суботу ввечері його подивилися, то запросить друзів на український борщ. Хороша вийшла пара — про справжню мудру любов.

Повернімося до нашої тридцятивосьмирічної дівчини та її сорокап’ятирічного Андрія. Дівчині хочеться метеликів у животі, хочеться феєрверків, а Андрій навіть не знає, що на сусідній вулиці є гарний бар. Напевно, Андрій колись умів красиво залицятися до жінок, але потім одружився, став батьком, вибудовував побут і життя в іншій країні, намагався зберегти шлюб, розлучився і остаточно забув, як колись упадав за своєю колишньою дружиною. А тепер не вміє залицятися чи не хоче. Дівчина не визначилась у своєму вердикті. А ще вона вичитала про якийсь крутий ресторан в інтернеті, Андрій загуглив і сказав, що там дуже дорого. Дві зірки Мішлена. Дівчина ніколи не була в ресторані із зірками Мішлена, але це ж не означає, що вона туди не хоче. Більше того, за її словами, їй потрібно, щоб Андрій захотів її повести туди, а він не хоче. Навіщо їй потрібно саме до цього ресторану, вона й сама не знає. Судячи з меню в інтернеті, одна вечеря там — половина її зарплати.

Запитую дівчину: а яке відношення має це все до її бажання вийти заміж і народити дитину до сорока років? Яка різниця, чи був хлопець у барі на сусідній вулиці, чи ні? Він багато працює, бари у нього не в пріоритеті. Чоловік купив нову квартиру в хорошому районі європейської столиці. Він хоче якнайшвидше погасити кредит. Тепер дівчина на мене дивиться, як на божевільну. Чому це я не бачу явного зв’язку? Ось же він — на поверхні! Потрібно, щоб якийсь чоловік-масовик-витівник у свої сорок п’ять років зробив сенсом свого життя розваги цієї дівчини, поклав світ до

1 ... 48 49 50 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"