Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Одну з колег із бухгалтерії нашої колишньої клієнтки ми взяли до нашої бази. Їй сорок сім років, вона розлучена, у неї дорослий син та онука. Відправили її на побачення з нашим 56-річним клієнтом зі США. Після побачення дівчина заявила, що якийсь він нудний, говорив про погоду, День подяки та нове хобі — різьблення по дереву.
От би жінці цікавого чоловіка, хоча б такого, як чоловік її колишньої колеги, щоб подорожувати світом. От із таким же точно не нудно! А ми їй запропонували якогось неактивного діда, який орудує лобзиком по дереву, ще й дерев’яну фігурку привіз їй — ведмедя. То він що, думає, вона ведмедів ніколи не бачила?
Деякі жінки самі прирікають себе на перегляд серіалів та читання примітивних книг про кохання, свята в компанії одного й того самого жіночого колективу в бухгалтерії, власноруч прикрашеній гірляндами, з однаковими тостами «за любов» та побажаннями «жіночого щастя».
Ви зараз можете мені сказати, що ми познайомили одного нудного бухгалтера з не надто перебірливою жінкою. Мовляв, у неї вже онуки, їй треба було брати того, хто погоджувався брати її. І частково ви матимете рацію. Дійсно, до неї і в молодості ніколи не стояла черга з чоловіків, які бажають і здатні повезти її в круїз по Середземному морю. Таких вона у себе в бухгалтерії точно ніколи не зустрічала. Чоловіки її подруг також не могли собі цього дозволити на їхні українські зарплати. Пенсіонерів, які подорожують, ця жінка побачила в Туреччині, коли почала їздити туди до дочки. Там же вона зрозуміла, що іноземці — це не інопланетяни, а просто люди, які виросли в іншій культурі й розмовляють іншою мовою.
Наша клієнтка вирішила, що не хоче провести залишок життя в бухгалтерії та на дачі без гарячої води й стаціонарного туалету, підв’язуючи помідори. Діти виросли. В Україні зустріти гідного чоловіка її віку дуже складно.
Крім того, ця жінка має ще й сильну природну жіночу інтуїцію, яка допомогла їй роздивитися перспективи стосунків із її тепер уже чоловіком. Вона оцінила всі його сильні якості — здоровий чоловік, на п’ять років старший, ніж вона, без зайвої ваги, не палить, без колишніх дружин і маленьких дітей, яких треба навчати в університеті, з хорошою роботою та американською зарплатою, а найважливіше — йому сподобалася ця жінка. Вона уявила їхнє майбутнє спільне життя: вивчення нової культури, мови, спільні плани на вечір, компанія один одного для втілення всіх цих планів, та ще й інтимне життя, і подорожі.
Ця пара не літає бізнес-класом і не зупиняється в п’я-тизіркових готелях, але вони завжди разом вибирають оптимальне місце для відпочинку за співвідношенням ціни та якості, і за сім років шлюбу ця жінка побачила більше країн і міст, ніж уся її бухгалтерія разом узята за час незалежності нашої країни
Тут важливо зазначити, що ця жінка не побоялася залишити свій відділ у бухгалтерії, де вона пропрацювала п’ятнадцять років, своїх українських подружок і заміжніх дочок. Жінка досі розмовляє англійською з сильним акцентом, вона навчилася водити машину і щороку викладає у фейсбук фотографії фаршированої індички та власноруч упакованих різдвяних подарунків.
Чоловік дівчини — наш колишній клієнт — обов’язково дзвонить нам разів зо два на рік, вітає зі святами. Він завжди дякує нам і нахвалює свою дружину. Каже, вона така витівниця, то вичитає, що в місті відкрився новий італійський ресторан, то якась виставка, то вмовить поїхати до Нью-Йорка подивитися якесь шоу та сфотографувати новорічні декорації, то вичитає в інтернеті про новий серіал та приготує чіпси з яблук, щоб вони у суботу ввечері його подивилися, то запросить друзів на український борщ. Хороша вийшла пара — про справжню мудру любов.
Повернімося до нашої тридцятивосьмирічної дівчини та її сорокап’ятирічного Андрія. Дівчині хочеться метеликів у животі, хочеться феєрверків, а Андрій навіть не знає, що на сусідній вулиці є гарний бар. Напевно, Андрій колись умів красиво залицятися до жінок, але потім одружився, став батьком, вибудовував побут і життя в іншій країні, намагався зберегти шлюб, розлучився і остаточно забув, як колись упадав за своєю колишньою дружиною. А тепер не вміє залицятися чи не хоче. Дівчина не визначилась у своєму вердикті. А ще вона вичитала про якийсь крутий ресторан в інтернеті, Андрій загуглив і сказав, що там дуже дорого. Дві зірки Мішлена. Дівчина ніколи не була в ресторані із зірками Мішлена, але це ж не означає, що вона туди не хоче. Більше того, за її словами, їй потрібно, щоб Андрій захотів її повести туди, а він не хоче. Навіщо їй потрібно саме до цього ресторану, вона й сама не знає. Судячи з меню в інтернеті, одна вечеря там — половина її зарплати.
Запитую дівчину: а яке відношення має це все до її бажання вийти заміж і народити дитину до сорока років? Яка різниця, чи був хлопець у барі на сусідній вулиці, чи ні? Він багато працює, бари у нього не в пріоритеті. Чоловік купив нову квартиру в хорошому районі європейської столиці. Він хоче якнайшвидше погасити кредит. Тепер дівчина на мене дивиться, як на божевільну. Чому це я не бачу явного зв’язку? Ось же він — на поверхні! Потрібно, щоб якийсь чоловік-масовик-витівник у свої сорок п’ять років зробив сенсом свого життя розваги цієї дівчини, поклав світ до
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха», після закриття браузера.