Читати книгу - "Небезпека у лісі! {оушен}, Страгозорый"

     Мортідж зітхнула. Вона відвела на декілька секунд погляд, а потім продовжила обережно накладати на рани пов'язки.

— Як він? - Нарешті запитав я, не дочекавшись підповіді. - Усе дуже погано?

— Гадаю, жити буде. Це дивне полум'я схоже діє на гібридів як звичайне.

     Можливо, справа була в тому, що ми обидва були демонами, тому це полум'я так на нас подіяло. Боюсь, якби ми були звичайними гібридами, було би більше проблем. А так... Можливо, нам просто в цьому пощастило.

..

..

..

..

..

— Слухай, я давно вже у тебе хотів запитати - як ти став демоном?

     Пройшло три дні з того моменту, як Зена не стало. Його тіло не намагались хоронити через те, що ніхто по-перше, не знав його майже, а по-друге, ніхто не поважав його. Особливо після того, як він спробував підкорити собі ціле селище.

     Ми вже встигли трохи відновитися як фізично, так і морально. Звісно, рани ще були, але прогрес зцілення вже пішов, і це добре.

    Гібридів, яких ми добре обшукали й перевірили про всяк випадок я поки що вирішив не повертати на Оушен, кажучи, що там ще дуже небезпечно. Велика небезпека звісно минула, але залишилась трохи менша - демони з брудною кров'ю.

    Ми не знаємо ще те, що вони хочуть - я просто певен у тому, що у змішаних є щось, за що вони стояли поряд з Зеном і допомагали йому. Бо їх все ж багато, а Хан один. Та й до того ж, ми не знаємо ще точно, на що вони здатні окрім того, що змінювати свою зовнішність. Треба буде розпитати у батька зі світу трохи про них. Він точно повинен знати щось таке.

— Це довго пояснювати. - Відповів нарешті Заргор. - Але якщо коротко казати, то на мені наложена печать цим проклятим Тягарем.

    Співпадіння? Гадаю, що так. Мабуть, Тягар, доки мене не було, все ж встиг ще когось зачепити окрім мене. І це дуже шкода. Але принаймні, Заргору тепер можна мало чого боятися навіть не дивлячись на такий вигляд. Він став фактично безсмертним, тому в принципі, все добре не дивлячись на такі обставини.

— А ти як демоном став? - Теж поцікавився Заргор.

— Теж печать. - Відповів я коротко, думаючи про те, що в цьому ми з ним дуже схожі.

     Можливо, це не просто співпадіння. Але поки що, це лиш мої думки й здогадки, тому казати раніше часу не варто.