Читати книгу - "П'ятеро поросят"

взяла цикуту. Є непрямі підтвердження цього факту. Пан Мередіт Блейк сказав мені кілька днів тому: «Я ніби бачу себе біля цього розчиненого вікна, ніби вдихаю пахощі жасмину». Але події відбувалися у вересні! І жасмин, що росте біля цього вікна, уже не міг цвісти!.. Це звичайний жасмин, який цвіте в червні або в липні, А пляшечка від духів, знайдена в її кімнаті з залишками цикути, була спочатку наповнена духами Жасмину. Вважаю, таким чином, справжнім фактом те, що пані Крейль вирішила викрасти цикуту і потаємно спорожнила пляшечку з духами, яку мала в сумці. Я провірив це вдруге, коли попросив пана Блейка заплющити очі і спробувати пригадати черговість виходу гостей з кімнати. Духи жасмину з моєї носової хустинки негайно активізували його пам'ять. Всі ми перебуваємо під значним впливом запахів… Так от ми підійшли до ранку фатального дня. До цього часу у фактах нема протиріч: раптове викриття мадемуазель Грієр наміру одружитися з паном Крейлем, підтвердження цього факту Еміасом Крейлем і глибокий смуток Керолайн Крейль… Все це засновано на доказах не тільки одного свідка. Того ранку між чоловіком і жінкою відбулася сцена в бібліотеці. Перше, що було почуто, — це сповнений гніву голос Керолайн Крейль: «Ти і твої жінки!..» І потім продовження: «Одного дня я вб'ю тебе!» Філіп Блейк чує ці слова з холу, а мадемуазель Грієр з двору, з веранди. Затим вона чує, як пан Крейль вимагає від дружини бути благорозумною і її відповідь: «Перш ніж допустити, щоб ти пішов до тої жінки, я уб'ю тебе!» Незабаром після того Еміас Крейль виходить надвір і сердито наказує Ельзі Грієр іти позувати йому. Вона бере пуловер і направляється з ним. Досі нема нічого такого, що з психологічної точки зору здалося б неправильним. Кожен вів себе так, як і варто було чекати. Але зараз ми підходимо до дечого, що не сходиться.

Пуаро перевів, подих:

— Мередіт Блейк зауважує зникнення цикути, дзвонить своєму братові, зустрічається з ним на пристані, і обидва піднімаються нагору повз «сад-батарею», де Керолайн Крейль радиться зі своїм чоловіком про від'їзд Анжели до школи. Мені це здається дуже дивним. Між чоловіком і дружиною відбулася жахлива сцена, яка закінчилася явною погрозою з боку Керолайн, і от, незважаючи на це, приблизно через двадцять хвилин вона приходить до нього і починає обмірковувати банальну домашню проблему…

Пуаро повернувся до Мередіта Блейка.

— У вашому викладі наведено деякі слова, які були почуті вами і нібито належали Крейлеві. Це було: «Питання вже вирішено. Я потурбуюся про речі дівчини». Так?

— Приблизно так і було.

Пуаро повернувся до Філіпа Блейка.

— І ви підтверджуєте це?

Філіп Блейк нахмурився.

— Я не пам'ятав цього, але зараз, коли ви нагадали, так… Щось говорилося про підготовку речей.

— І говорив про це пан Крейль, а не пані Крейль?

— Еміас говорив. Я чув тільки, як Керолайн сказала, що це надто жорстоко для дівчини. Чи щось у цьому роді… Як би то не було, яке це має значення? Всі ми знаємо, що Анжела повинна була через день-другий відправитися до школи.

Пуаро сказав:

— Ви не розумієте всієї складності мого заперечення. Чому б Еміас Крейль займався речами дівчини? Адже це абсурд! Була пані Крейль, була мадемуазель Уільямс, були покоївки. Потурбуватися про речі Анжели — чисто жіноча справа, а не чоловіча.

Філіп Блейк сказав роздратовано:

— Яке це має відношення до злочину?

— Ви вважаєте, що не має? А для мене це було першим фактом, який вразив своєю переконливістю. За ним безпосередньо знайшовся другий. Пані Крейль — жінка у відчаї, з розбитим серцем, яка тільки що погрожувала чоловікові і яка напевно збиралася покінчити життя самогубством, тепер найдружелюбнішим тоном пропонує чоловікові принести туди пиво…

Мередіт Блейк мовив настирливо:

— Це зовсім не дивно. Адже вона мала намір убити його. Точно так само вчинив би кожний, щоб прикинутися.

— Ви вважаєте? Припустимо, що вона вирішила отруїти свого чоловіка і навіть дістала трунок. Внизу, в «саду-батареї», лежить у запасі пиво. Треба мати найменший розум, щоб ввести цикуту в одну з пляшок, користуючись відсутністю інших.

Мередіт Блейк заперечив:

— Вона не могла так зробити. Пиво міг випити хтось інший.

— Так, Ельзо Грієр, ви хочете мене переконати, що, прийнявши рішення вбити свого чоловіка, Керолайн Крейль зупинилася перед роздумом, чи не вбити і свою суперницю? Але не будемо аргументувати цю гіпотезу. Обмежимося фактами. Керолайн Крейль говорить своєму чоловікові, що надішле йому холодного пива. Затим іде в дім, бере пляшку, приносить вниз, наповнює склянку і подає йому. Еміас Крейль випиває і каже: «Сьогодні все має противний смак…» Пані Крейль знову повертається в будинок. Під час сніданку вона веде себе цілком нормально. Розповідали, що вона була трохи стурбована і заклопотана. Але це нам нічого не дає, оскільки існує критерій, з якого можна було б зрозуміти поведінку вбивці. Є вбивці спокійні і вбивці нервові. Після сніданку Керолайн знову спускається в «сад-батарею». Вона знаходить чоловіка мертвим і чинить так, як і варто було чекати, — хвилюється і посилає гувернантку подзвонити по телефону, викликати лікаря. Тут ми підходимо до факту, який раніше не був відомий.

Пуаро зупинився, і запитав мадемуазель Уільямс:

— Ви нічого не маєте проти?

Мадемуазель Уільямс дещо зблідла.

— Я не зобов'язувала вас зберігати таємниці.

І Пуаро розповів спокійно, але з великим ефектом те, що бачила мадемуазель Уільямс.

Ельза Діттишем неспокійно вертілася на своєму стільці, проникливо глядячи на маленьку непомітну жінку, що сиділа у великому кріслі. Вона запитала її недовірливо:

— Ви справді бачили, коли вона це робила?

Філіп Блейк зіскочив.

— Але цей факт остаточно пояснює все! Раз і назавжди це визначає всі події.

Еркюль Пуаро подивився на нього поблажливо:

— Не обов'язково.

Анжела Уоррен мовила різко:

— Я не вірю, — короткий промінь ворожості блиснув у її погляді, спрямованому на гувернантку.

Мередіт Блейк смикав вуса, обличчя його було схвильоване. Тільки мадемуазель Уільямс залишалася незворушною. Вона сиділа надто рівно, на її щоках з'явилися дві яскраві плями.

— Це те, що я бачила! — рішуче заявила вона.

Пуаро чітко мовив:

— Зрозуміло, у нас є тільки ваше твердження…

— По це у вас є тільки моє твердження. — Сірі, неспокійні очі її втупилися в Пуаро. — Але я не звикла, щоб сумнівалися в моїх словах.

Еркюль схилив голову на знак вдячності і домовив:

— Я не сумніваюся у ваших словах, мадемуазель Уільямс. Те, що ви бачили, сталося саме так, як ви це виклали. І дякуючи тому, що ви бачили, я зрозумів; Керолайн Крейль не винна,