Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- Мені дзвонила няня, Нік навідріз відмовляється спати без маминої колискової. Я зараз наберу - і ти заспіваєш йому по телефону! - Адам все ще сердився.

- Алло! - Єва взяла слухавку, почувши тоненький голосок сина.

- Привіт, сонечко, - проворкувала вона. - Вже пізно, тобі давно пора укладатися поки не розлетілися всі добрі сни. Ти повинен зловити одного з них. У нас в лісі усі вже сопуть в своїх ліжечках.

- Я сумую, - захникав Нік, схлипуючи.

- Я теж за тобою, дитинко, - прошепотіла вона с сумом. - Хочеш заспіваю? Няня включить гучний зв'язок, ти закриєш оченята і будеш мене слухати, - Єва ніжно заспівала, ту єдину дитячу пісеньку, яку тільки й знала. Їй довелося заспівати її два рази поспіль, поки Дона не прошепотіла у слухавку, що малюк заснув.

- По-моєму, тобі варто розширити репертуарчик, - подав голос Адам, увесь цей час він безшумно і вичікувально стояв поруч.

- Знаю, - видихнула Єва ... і задихнулася від його губ. Адам так стрімко потягнув її на себе, а Єва невдало застрягши підборами в невеликій тріщині, що в результаті зламала один з них.

- От дідько! - вилаялася вона. - Дуже добре, туфлям хана, - Єва підняла на нього повний обурення погляд. - Це якесь безумство, Адаме. Ми не разом. Ти не можеш на мене ось так накидатися. Упевнений, що ніхто більше не збуджує твою фантазію?

- У мене немає бажання перевіряти всю жіночу половину населення на предмет сумісності зі мною , - знову заграв жовнами Адам, і Єва пошкодувала, що так розлютила його. - Тому що мене цілком влаштує мати моєї дитини. По-моєму, це раціонально і прагматично. Ми разом зачали нашого сина Єво, тому про нас можна сказати, що ми разом. Хочеш, щоб я зробив цей вибір за тебе? Пішли! - і він рішуче потягнув за собою дивно кульгаючу дівчину.

- Куди ти мене тягнеш?

- До машини. У мене є свій торговий центр тут неподалік! Особистий ключ дозволяє робити покупки в будь-який час доби. З радістю подарую тобі ще й туфлі! - гаркнув він.

Поки Єва сиділа на кушетці, Адам без довгих роздумів сам обрав для неї туфлі, які ідеально пасували до сукні, причому відразу вгадавши з розміром. Після чого потягнув її нагору, в меблевий відділ.

- Адаме, потрібно повернутися на прийом, - занервувала Єва, розуміючи, у що це виллється. - Наша відсутність приверне увагу, ти ж так хвилюєшся за  свою репутацію! Адаме, зупинись, давай поговоримо про це! Не змушуй мене!

- Про який примус ти говориш, моя мила? Це все працюють твої інвестиції. Ти дала мені зелене світло. І по факту - ти моя. Ми швиденько, я постійно думаю про тебе, і дуже скучив, - підсадив він її на найближчу підходящу поверхню . - Я ідеально виглядаю тільки поруч з тобою Єво - запам'ятай це, - промовив Адам трохи м'якше, але все ще з роздратуванням. - Мене просто дратують стерви, які вештаються біля мене, такі як твоя подруга Ромі. Ще раз спробуєш підсунути мені кого-небудь - я перестану бути таким добрим. І порадь Еджею не розкривати більше рота в моїй присутності. І навіть не сподівайся, що це буде наш останній раз, - сунувши руку їй під сукню, Адам не виявив там білизни. - Цікаво, - хижо посміхнувся він. - Чекали точно не мене.

- Адаме, - Єва спробувала ще раз м’яко його зупинити.

- Не ускладнюй, прошу тебе, Єво, дозволь мені, - прошепотів він, цілуючи її.

Це сталося знову. Грубувато, бо Адам все ще сердився на неї, але результат був таким же як і минулого разу - оргазм засліпив її своїм  яскравим спалахом, розтікаючись соковитими відчуттями по всьому тілу і притупляючи свідомість.

- Мені подобається, як пахне твоя шкіра, Єво. Мені подобається, як звучить твій голос, - прошепотів Адам , продовжуючи залишатися в ній. - Я не той, хто зближується з людьми, але ти в моєму правилі виключення. У моєму житті повинна бути ти і наші діти.

- Діти? - прийшла до тями Єва. - На цей раз я приймаю протизаплідне, - його слова поки не будили в ній ніяких ніжних почуттів, хоча змушений з ним секс як навмисне приносив задоволення.

- Це правильно. Поки ти спиш з ... зайчиком , - підкреслив він останнє слово. - Тепер можна повертатися на прийом.

- Ти чудовисько, Пірс, - промовила Єва, хмурячись.

- Що ж, - відповів він, поправляючи на собі одяг. - У кожного чудовиська повинна бути своя красуня. А ти що, наївно сподівалася, що зможеш якимось чином мене обставити? Серйозно? - хитро посміхнувся він, навмисне дражнячи її.

Коли вони проїжджали повз парк, де розважалися городяни, Єва тужливо зітхнула.

- Що тебе мучить? - Адам на секунду відволікся від дороги.

- Ти мене мучиш Адаме, і вся ця потворна ситуація. Хотілося б виполоскати думки і не думати, але доводиться напружуватися і викручуватися. А ще я б з великим задоволенням поводила хороводи, випила б пива, з'їла б хот-дог і постріляла в тирі, тому що мені набагато комфортніше бути серед простих людей, тому що я сама така. Світські тусовки такі фальшиві.

- Так що ж тобі заважає? - Адам звернув до узбіччя.

- Ти з глузду з'їхав? - Єва не знала обурюватися їй чи сміятися. - Я на підборах і в вечірній сукні, а ти в прикиді на мільйон баксів. Ми не впишемося в їхню  компанію. І як же твоє маскування? Дізнаються, підуть чутки, з'являться фото. Жах! - їдко додала вона з сарказмом.