Читати книгу - "Поцілунок долі, Ася Віталіївна"

Павло:

Як достала ця буденність. Робота. А от робота найбільше. Ні, я звісно люблю свій бізнес і те чим займаюсь. Но іноді мій заступник виводить мене з себе. То документи не ті приносить, то підводить з конференціями. А сьогодні взагалі так підставив, що я злий не то слово. Мені прийшлося їхати самому на зустріч, бо він переплутав дати. 

Ще ця секретарка, що він найняв, де він її взагалі знайшов? Повівся на красиву блондиночку, її красиву обгортку, а сама вона нічого толкового не може зробити крім як в приймальні фарбувати губи і нажимати на кнопочку. Я б сказав, що каву смачну готує і тому вона ще працює, але ні - помиї помиями. 
Добре, що перед відʼїздом сказав, щоб  мені знайшов нормального секретаря, а якщо ні то звільню двох і навіть не подивлюсь.

Друг допоміг мені, організував столик у своєму ресторані, і я не втратив такого клієнта. Бізнес з новобудовами, не так то легко втримати. Я йшов до цього дуже довго, багато сил витрачено, щоб бути на висоті. Я відмовився від всього цінного, що може бути в житті, щоб поставити собі велику карʼєру. Лиш одна людина в світі не задоволена моїм рішенням.

Мама. Вона завжди мені наголошує, що  я маю знайти собі дівчину, побудувати сім’ю, від своєї долі не втечеш. Я не вірю в долю. І якби не шукав… але мамі це не докажеш, добре хоч всю увагу приділяє моїй сестрі. Вона мені так і сказала: «Спочатку Оксанку видам заміж, а потім за тебе візьмусь як слід». Знаючи свою маму, вона слів на вітер не кидає. 

Після довготривалої зустрічі з клієнтом і підписанням договору затягнулося до вечора, але радує нарешті вільний. На вулиці під рестораном до мене підійшов мій рятівник і привітав:

-Коваленко, можу тебе привітати?- Широко посміхався мені.

-Ооо, ще як!- аж розсміявся він.

-То, маємо відсвяткувати це! Бажано негайно! - Його очі аж загорілися. - Знаю один чудовий клуб, там ми і посидимо.

-Клуб? Ти серйозно?

-Поїхали, Паш, поїхали! Дівчата в клубі чекати не будуть!

Не встиг я нічого сказати, як він мене вирішив потягнути під руку до машини. Не завадило після такого дня дійсно випити. В клубах Саша чудово розбирається. Заклад був просторий, ніхто нікому не заважав. На танцювальному майданчику було достатньо народу як для пізньої ночі. Ми вирішили сісти в барі, оскільки вільних столиків не було.

Після третього стакану бренді зрозумів, що нарешті розслабився за цей важкий день. А мого друга потягнуло на пригоди. Вирішив він потанцювати з одною брюнеточкою, яка вправно біля нього прижимається, ніби зараз спокусить його прямо на танцмайданчику своїми ягодицями. А я зацікавлено звернув увагу на подругу її, яка так і залишилася біля столика тримаючи в руках коктейль.

Дівчина з довгим темно русявим волоссям, з витонченою фігурою, в темно-синьому платті яке гарно підкреслює її фігури та груди. А її посмішка така ніжна і щира, я завис тільки на ній. Її погляд глянув на мене і швидко перевела очі на щось інше. А я не можу, я не можу відвести погляд від неї. Вона манить, притягує до себе..

Після такого запального танцю Саша замовив ще алкоголю. Я махнув, що мені вже достатньо. За спиною почулось жіночий голос, ми обоє повернулися і здивувалися:

-Може з нами випʼєте текіли? - запитала дівчина з якою танцював Сашко.

-Не слухайте її, бо їй вже достатньо. - Не витримала і промовила її подруга. Дівчину на яку я так споглядав.

-Ні! Бармен нам текіли всім! - крикнула та бармену, а Саша лиш посміхнувся і зрадів.

Компанія цікава вийшла у нас, вірніше буде сказати, що у Сашка. Він довго ще запалював з танцями з тою дівчиною.

-Ваша подруга така мила, - вирішив позбавитися тишини між нами  з незнайомкою.

-Юля завжди любить відриватися на повну. - Вона з посмішкою це каже дивлячись на неї.

-А може тобі ще алкоголю налити?

-Ооо, ні! Дякую!

-А може все ж таки? Хоч розслабишся,- наполягав я.

-Якщо мені захочеться ще випити я сама собі візьму. - огоо, здається мене відшили.

До нас підійшли чарівна парочка цього вечора. Такі веселі, що ледве тримаються на ногах. Замовили вони ще текіли.

-Сонце ти така серйозна тут стоїш, чому кавалер тебе не бере танцювати?- загомоніла її подруга до неї і зиркаючи поглядом на мене.

-Юль,нам вже пора.

-Ні, я поки не випʼю з тобою і не потанцюю, звідси нікуди не піду.- перед нами кладуть наше замовлення, вирішую відпити ще трішки бренді.

-Юля це останній раз і ми йдемо на вихід, нам завтра на роботу.

- Ой не нагадуй, то буде завтра, а сьогодні ми відриваємось! На краще випий, - протягує до неї стакан з текілою та шматочком лайму,- випий та пішли танцювати, веселитися!

Бере її за руку і тягне біля нас танцювати. А Саша тягне мене до них. Я і танцювати? Та ні, я це страшне не люблю. Ми підходимо ближче до дівчат. Бачимо як вони веселяться, Юля свою подругу так розкрутила сильно. Добре, що встиг зловити на руки  в обійми незнайому дівчину. Її карі очі дивилися прямо на мене. В мене серце вилітало від хвилювання, давно в мене такого не було. Зі вуст злетіло лиш одне:

-Яка ти сексуальна і тендітна…

Вона не хотіла притулилася  ближче до мене, а навпаки вирвалася з моїх обіймів. Поглянула на мене з таким принизливим почуттям. Взяла за руку свою подругу, потягнула до виходу.

-Сонце , я хочу ще гуляти. Куди ми йдемо?

-Ми додому. Все нагулялися на сьогодні. - було чути її голос.

Що то тільки но було? Коли вийшов за ними, вони були біля таксі. Я не хотів її відпускати так без відповіді.

-Зачекай, ти ось тако розвернешся і поїдеш?- Перше, що спало на думку.

-Таки так і зроблю!

-І навіть не подякуєш за те, що тебе втримав від падіння?

-А ти хочеш, щоб я тобі щей і подякувала?

-Так! Хочу!- подивився їй прямо в очі.

Я неочікував, що вона підійде ближче до мене. Взяла за розщеплений піджак  та злегка потягнула до себе. Її солодкі вуста за лічені секунди були біля моїх. Цей поцілунок… поцілунок до втрати свідомості… пристрасний… солодкий…