Читати книгу - "Рослини проти Зомбі. Новорічний гандал, Стружик Лев"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Під час веселощів, Патрік, раптом озирнувшись, помітив на столі новорічний торт, що стояв у сусідній кімнаті. Його очі загорілися, і в голові з'явився план, як дістатися до цього кулінарного скарбу.
"М-м-м... Тортик! Так хочеться скуштувати... Але як?" — подумав Патрік. — "О, придумав: скажу, що я типу піду до туалету, а там прослідкую, куди подадуться друзі й чи вони не поруч. Таким чином, у мене вийде пробратися до кухні й скуштувати новорічний тортик!"
Так він і зробив: швидко сховавшись у туалеті, він спостерігав за рухами друзів, і коли всі піднялися на другий поверх, Патрік хутко підбіг до кімнати, де на нього чекав омріяний новорічний торт.
На столі, прикрашеному святковими серветками та гірляндами, стояв новорічний торт, що був справжнім витвором мистецтва. Його білосніжна глазур ідеально нагадувала зимовий сніг, на якому розсипалися яскраві цукрові зірочки, а в центрі красувалася зелена ялинка, прикрашена маленькими їстівними кульками. Торт буквально випромінював святковий настрій — ніби обіцяв стати справжнім центром столу, привертаючи увагу кожного гостя. Патрік, підходячи до торта, не міг просто не дивитися на нього, адже він був великим ласуном смаколиків.
— Ох, який гарний тортик! — захоплено промовив Патрік, майже не відриваючи погляду. — Який він запашний! Зараз скуштую його! — він уже був готовий поласувати шматочком, але раптом задумався: — Зачекай-но! А чого це я збираюся їсти цей тортик, якщо він приготовлений на Новий рік?
Патрік задумливо дивився на новорічний торт, намагаючись зрозуміти, чому він був так готовий його з’їсти. Хоча він вже й знав причину, проте його маленький мозок не міг утримати все це в пам’яті. Здавалось, що він просто "тупішав", доки раптом знову не заговорив:
— О, Боже! Чи варто мені їсти цей торт прямо зараз?… Чи краще на Новий рік?
Погляд Патріка переміщався з торта на стіл, але магічна сила ласощів не дозволяла йому відірватися від спокусливої страви. Він робив кілька кроків назад, намагаючись опанувати себе, але любов до солодощів усе ж брала верх.
— Ну що, з’їсти цей торт… чи не з’їсти? — міркував Патрік вголос, чухаючи голову.
Поки він вдивлявся у цей розкішний торт, його терпіння почало слабшати, як і здатність стримувати себе. Патрік вже був на межі, і ледве стримуючись, почав повторювати собі:
— Зосередься, Патріку!... ЗОСЕРЕДЬСЯ!!! — він спробував не дивитися на торт, але цей витвір кондитерського мистецтва, здавалося, сам кликав його.
Після кількох невдалих спроб, Патрік зрозумів, що більше не витримує. Його терпіння вибухнуло, і він як крикне:
— Тоді, чого я чекаю, якщо я нічого не розумію?! Пора їсти торт!!!
З радістю на обличчі, Патрік стрибнув на стіл, і з веселим вигуком повалився прямо на торт, розчавивши його разом зі столом та десертами, які були ретельно розставлені Соняшником та Горохострілом. Гучний звук падіння і розбиття посуду одразу пролунав по всьому будинку.
Соняшник, почувши цей шум, здивовано вигукнула:
— Що за?... — вона поспішила до кімнати, де був розташований святковий стіл.
Друзі, почувши її крик, також побігли за Соняшником. Коли вони увійшли, то застигли від подиву й жаху: Патрік лежав обличчям на розчавленому торті, а стіл розвалився разом з усіма десертами, які Соняшник та Горохостріл так ретельно готували.
— ИИИК! Патріку! Ти що накоїв?! — обурилася Соняшник, відчуваючи, що просто не може стримати свого гніву.
Патрік, почувши розлючений голос Соняшника, підвівся і, облизуючи обличчя, промовив із невинним виглядом:
— А що я накоїв? — він поводився так, наче не мав жодного уявлення про те, що трапилось.
— Ти навіщо розвалив стіл?! — обурено вигукнула Соняшник, додаючи: — Та ще й десерти з тортом!
— А-а-а! — вигукнув Патрік, ніби тільки зараз збагнув, що накоїв, дивлячись на розбитий стіл. Потім, сміючись, додав: — Ой, пробачте! Просто не витерпів і хотів скуштувати тортик, який був приготований на Новий рік!... Хі-хі! Хі-хі!
Соняшник, шокована такою безтурботністю Патріка, стояла з відкритим ротом, намагаючись впоратися з емоціями. Побачивши її вираз обличчя, Горохостріл обережно звернувся до неї:
— Та-а-ак... От і почався цей новорічний гандал... — він замовк, бо навіть не знав, як далі продовжити.
Соняшник, глибоко зітхнувши, нарешті повернула собі звичний вираз обличчя. Однак, вона залишалася розчарованою, як і деякі інші друзі, за винятком мене і Губки Боба, який все ще стримував сміх, але й водночас здивування. Здається, Горохостріл мав рацію: Патрік дійсно влаштував новорічний гандал, який зараз, безперечно, перетвориться у справжню сварку! Давайте подивимося, що станеться далі.
Соняшник, не стримуючи свого гніву, різко підскочила до Патріка. Її обличчя почервоніло від злості, а очі палали, наче вона щойно з'їла надто гострий перець. Збираючи всю свою силу у голос, вона з усіх сил вигукнула:
— ПАТРІКУ, ТИ ЩО ЗОВСІМ ТУПИЙ?!
— Hi! — з нерозумним поглядом відповів Патрік, розгублено дивлячись на неї. — А що?
— ТОДІ, ЧОМУ ТИ ЗРОБИВ ЦЕ?! ГА??!! НАВІЩО ТИ РОЗВАЛИВ НАШ СТІЛ ЗІ СМАКОЛИКАМИ, ОСОБЛИВО З ТОРТОМ??!! ГА???!!! — Соняшник кричала так голосно, що здавалося, стіни ось-ось почнуть вібрувати. Вона навіть стиснула кулаки, готова вдарити Патріка, як тільки Горохостріл втрутився, обережно тримаючи її за плечі.
— Годі, Соняшнику! Перестань сваритися, заспокойся! Ти ж так усіх образиш своєю поведінкою! — промовив Горохостріл, намагаючись зупинити її гнів.
— А те, що Патрік розвалив стіл і знищив наш торт, який ми старанно готували, то це не образа?! ГА??!! — не стримувалася Соняшник, майже стрибаючи на місці від злості.
— Ну, от! Я ж казав, щоб ви прогнали цих дурників! — втрутився Сквідвард, схрещуючи руки на грудях. — Казав же: заважатимуть нам!... І воно же сталося: Патрік напав на торт і розчавив його, та ще й стіл розніс на частини!
— І що з того, Містере Сквідварде? — сказав йому у відповідь Містер Крабс, насуплюючись й поглядаючи на нього. — Це ж лише випадково! До того ж, до цього часу, Губка Боб і Патрік не балувалися, а спокійно собі працювали.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рослини проти Зомбі. Новорічний гандал, Стружик Лев», після закриття браузера.