Читати книгу - ""Українське будення 22-24", Дмитро Грузінський"

Якщо вам без підготовки,
Досвіду не маючи,
Швидко вилізти «нагору»
Радісно і сяючи —
Від емоцій розпирає,
Все нутро палаючи,
Карколомний успіх скаче,
В голові блукаючи.
Й що робити з тою владой,
Зовсім геть не знаючи, –
Заспокоїтись вам треба,
Щоб не луснуть, граючи.
Аби вас не «понесло»,
По життю сковзаючи,
Зупиніться, схаменіться,
Очі закриваючи.
Слухайте розумних дядь,
Досконало знаючих,
Що робити правильніше,
Інтелект вживаючи,
А не кума будь-якого,
Тупо озираючись,
Замість навчених людей,
Фахівців звільняючи.
Не вважать за бовдурів,
Посмішку ховаючи,
Всіх людей, що критикують,
Погляд відвертаючи.
І тим більш себе царем,
Марно уявляючи,
Стисніть голову сильніш,
У руках тримаючи.
Ви ж не геній зовсім, так?
Правді в очі кажучи…
Без потрібної освіти,
Все життя кривляючись.
Тому треба по уму,
Нерви не включаючи,
Працювати день і ніч,
Дурість вимикаючи.
І зібратись, гартуватись,
Долю прославляючи,
Щоб робити краще людям:
«Треба що?» – взнаваючи.
А не відвернутись вмить,
Довіру витрачаючи,
Думати: «Ось головне», —
Серіал знімаючи.
Ні на кого не давити,
З усіма єднаючись,
Але злих, нещирих, звісно,
Від себе відганяючи,
Щоб країну не програти,
На війні стріляючи.
І залишишся в книжках
Добрим словом, плачучи,
Будуть згадувать тебе
Всі нащадки, кажучи:
«Ясне сонечко зійшло,
Ворогів караючи!»
* * *
«Заслужили кращу долю?» —
У небес питаючи,
Українці переможуть,
Господа благаючи…

21:30–23:30 30.01.2024