Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Великдень з Адель, Юлія Богута 📚 - Українською

Читати книгу - "Великдень з Адель, Юлія Богута"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Великдень з Адель" автора Юлія Богута. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:
Чужі помилки

Лягати спати вже не було сенсу. День почався з дзвінків, пасок, гріхів і ковбаси, а закінчитися сном він точно не збирався. Тим більше коли я вже прокинулася остаточно, натягнула на себе вишукану чорну блузку з вишивкою, встигла морально похоронити себе в очах отця й усвідомила, що цей день краще просто пережити ніж намагатися переспати. 

Кухня зустріла мене тишею і запахом кави. Даймонд, залишив для мене на столі сніданок — ідеально підсмажений тост із хрусткою скоринкою, відбивні, і ще маленьку записку, написану тонким почерком:
«Я в Чистилищі. Сподіваюся, до тебе більше ніхто не заявиться з претензіями. А якщо заявиться —  сміливо відбивайся. Я знаю чудове місце де м'яка земля».

Поки місто цокалося крашанками, а Дай горів на роботі (там у них якраз був пекельний дедлайн), я вирішила перечитати зранку відгуки на сайті. Смішно, але це було єдине місце, де все було як завжди: хтось хвалив крем, хтось вимагав термінову доставку через п'ять хвилин, а хтось розповідав про свій досвід у використанні водостійкої туші під водою, прикріпивши фото величезного ока. Але серед усього цього мильного бульбашкового безумства виділявся один коментар:

«Чудова помада для губ, гарний колір, легко наноситься. Але чомусь покрилась пліснявою. Жахливе ставлення до клієнтів»

Мої брови дружньо рушили вгору від подібного. Бо я точно пам'ятала, що саме ця помада, була в магічному пакуванні, яке захищало її від вологи та сонця. І єдине, чому вона могла вкритися пліснявою —  виробничий брак. А таке потрібно було вирішувати. Тому я хутко стала шукати її замовлення.

Десь там, серед десятків написів, мої очі вперлись в дату та нервово заплющились. Ця жінка замовила помаду два роки тому. ДВА. РОКИ. ТОМУ. Вона нею користувалася, носила в сумочці, невідомо як зберігала та невідомо чим боліла за цей час. А винен магазин? Я зітхнула, потягнулася за ще одним ковтком кави та почала писати відповідь. Ввічливо. Дипломатично. З любов’ю. Про те що я ніяк не можу передивитись її минуле і дізнатися, що ж сталося за цей час із нею. І щоб зверталася раніше якось. Подумки приговорюючи:

“Іди поїж пасочки, нещасна. Або якщо тобі зовсім самотньо, щоб думати на Великдень про помаду яку ти придбала два роки тому, можеш сходити в церкву. Там милі бабці тобі швидко допоможуть скинути стрес та знайдуть тобі милу компанію для сварок…”

Не встигла я відправити коментар, як двері відчинилися й в крамничку зайшла Галина Сергіївна, посміхаючись до мене.

— Христос Воскрес, Адо! —  щасливо зауважила вона, тримаючи на оберемку величезний пакет з зошитами. 

—  Воістину Воскрес, —  доброзичливо відповіла, оглядаючи очима вишиванку. —  А ви чого так рано? Хіба зараз не канікули в дітей?

— Канікули —  канікулами, але електронний журнал все одно треба заповнювати. І зошити ці нещасні перевіряти. Вирішила перед роботою привітатися з тобою, —  жінка дістала маленьку пасочку та поставила на стіл. —  От здавалося б, стільки працюєш, стільки вкладаєш в цих маленьких динозаврів, а вони все одно живуть своїм життям і нічого не хочуть від нього, —  засмучено похилитала вона головою. —  А потім все одно шкодуватимуть про те, чого не встигли зробити…

—  Дякую вам! —  зраділа хоч чомусь приємному за день. —  Жалітимуть, але це їхній шлях, ви ж розумієте це… Той, хто не хоче чути вас, не почує. Тому просто робіть свою справу. А ще краще, виберіть собі оберіг. Я тут якраз розписала для гостей. 

—  Боюсь, мені обереги не допоможуть вже, —  розсміялася вчителька, витираючи уявну сльозу зі щоки. —  Хіба що металева підкова, щоб особливим шкодникам вбивати в  голову науку. 

— Їм то точно не допоможе, а от для себе візьміть. Не завадить. 

Галина Сергіївна з вдячністю погодилась та стала до вітрини розглядаючи писанки. Яскраві, темні, золотаві, червоні, прості й з ельфійськими в’язами. Їх було безліч насправді. Але на мій подив серед всіх них її пальці потягнулися до того самого, яке я малювала найдовше. 

—  А чому саме воно? —  поцікавилась у неї, сподіваючись що бог таки дасть цій жінці трішки співчуття.

— Нагадало мені контрольні роботи після канікул, дистанційки та карантину. Знаю, що все має бути правильно, бо дитина знає, але стільки поми-и-илок…

Ми дружно розсміялися від такої асоціації. І те вірно. Страшне як чорт, але зроблене з душою. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Великдень з Адель, Юлія Богута», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Великдень з Адель, Юлія Богута» жанру - 💙 Любовне фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Великдень з Адель, Юлія Богута"