Читати книгу - "Казки навиворіт, Ньюбі Райтер"

Та й за ріпку. Але її одразу ж Баба зупиняє:

- Не поспішай, мала пищалка! Ми всі тобі допомагали, тож і розділимо овоч порівну між усіма.

- Так Сірко ж з Маруською не їдять овочів! - заперечила Мишка.

- Може вони і не їдять, але город наш з Дідом та Оленкою. А ти за оренду землі нам не платила. Тому ось тобі, - вона дістала з фартуха маленький складний ножик, відрізала від ріпки хвостик і дала його Сіроманці. - Бери! Заслужила!

- Та я ж її садила, і доглядала… - ледь не плаче Мишка. - Злі ви, піду я від вас!

Розвернулася від усіх та побігла геть. Старі лише плечима знизали, забрали до комори ріпку й пішли далі своїми справами займатися.

А Мишка повернулася вночі, погризла усі їхні овочі в коморі, набрала собі насіння якнайбільше і почимчикувала на край села. Там була покинута хата, що заросла бур’янами. Сіроманка там собі зробила город, схований від людського ока, і з того часу живе там і доглядає за своєю городиною. А ось Бабі з Дідом довелося усю зиму залишками овочів, які їм Мишка залишила, харчуватися!

От і казочкам кінець, а хто прочитав і натисне вподобайку - молодець!

Ну що ж, любий читачу, ось і закінчилася наша з тобою мандрівка сторінками "Казок Навиворіт"! Якщо сподобалося їх читати, буду вдячна за вподобайку та відгук у коментарях! Завжди цікаво дізнатися твою думку про мою творчість! А якщо казок замало, можеш прочитати іншу дитячу серію "Пригоди бабусі і Натусі"! Там теж дуже весело і захопливо! Обіцяю! Тож до нових зустрічей на сторінках моїх книжок!!!

Кінець