Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Запрошувати два рази не потрібно було. Кожен, хто був в лабораторії, торкнувся до протезу. Іра не відчула різниці між протезом та тілом, навіть температура була однаковою. У всіх було написано на обличчі, що дуже здивовані. Навіть Яхо, який брав участь у розробці, не очікував такого ефекту. Іра відійшла до вікна та сперлася на підвіконня, вона про це мріяла. Невже все вдалося? До неї підійшов Даріо, обійняв та тихо сказав:
Вітаю, це реально крута технологія. Навіть я здивований. Подивись на Антоніо, знаєш скільки військових померло на його руках.Справді в Антоніо від щастя та гордості аж світилися очі. Він також підійшов до Іри :
Ірино, я таким щасливим себе давно не відчував. Це реально крута технологія. Для немагів це диво. Ти справді з'явилася у нас для чогось важливого.А вже за годину прокинувся Пашка, він спочатку нічого не зрозумів. А дзеркала в лабораторії не було. До нього підійшов Антоніо:
Ну що юначе, виспалися?Так, я довго спав?Та ні, години дві загалом. Ну спробуйте пошевилитися. Тільки дуже обережно.Пашка не зрозумів , але виконав наказ лікаря. Спочатку він зблід, потім розчервонівся. А коли його руки і ноги зашевелилися, він взагалі зойкнув. Ліжко припідняли так, щоб він побачив себе. Цей погляд вартував того, він не вірив своїм очам. Знову пошевелив руками і ногами, вони ще не слухалися його, але він їх відчував. Він розвернув голову та знайшов Іру:
Іра, як ти це влаштувала? Скільки грошей це коштує?Це тебе найбільше хвилює? Пашка ти такий смішний. Лікар Антоніо зробив операцію - виростив протез. Дякуй йому. Але це насправді неважливо. Ми всі хотіли тобі допомогти.В лабораторії було багато сліз, слів, емоції зашкалювали. Але всіх зупинив Антоніо:
Зараз пацієнту потрібно заснути на десять годин, а вже завтра ми почнемо процес реабілітації. За місяць він буде бігати .Пашка заснув, а коли вони вийшли з лабораторії, то побачили забитий коридор людьми, хто на милицях, хто на візках, лікарі, медсестри, рідні пацієнтів лікарні - всі чекали на них. Іра зрозуміла, що вона тут надовго. Сьогодні лікарня останньої надії перетворилася на лікарню мрії. Вона подивилася на Даріо, в його очах була любов. Він стиснув її руку, тихо прошепотів:
Вперед, ти зможеш. Я поруч.Вона вже бачила, що потрібно робити, в неї є план...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна», після закриття браузера.
