Читати книгу - "Янгол чи Демон, Вікторія Хорошилова"

— У вас хлопчик.

— Що?! — ось це мене ошелешило. — Як хлопчик? Мені двічі говорили, що дівчинка!

Лікар дуже здивовано подивився на мене і поліз у документи, що я принесла.

— Ну не знаю, що за фахівець у середній площині. Але ось самі подивіться — по—вашому це чиї це ознаки?

Там були явні чоловічі бубонці.

— Хто в Марго? Дайте вгадаю, у неї дівчинка?

Лікар тільки кивнув. А я розсміялася. Подруга зазирнула в кабінет, а бачачи, що я сміюся і не можу заспокоїтися, присіла поруч. Я витерши сльози, що виступили, сказала їй.

— Прийдеться міняти речами. У мене вдома все рожеве.

— А в мене блакитне. Четверта донька... я з ними з глузду з'їду. Хлопчики в мене хоч спокійні, але вони з тобою живуть. Хоча, судячи з того, що цю вагітність я не лежу на збереженні, може донька буде спокійнішою. А то так бігаю я тільки із синами.

Лікар зі здивуванням подивився на мою подругу і запитав:

— Скільки у вас дітей?

— Ем, шестеро буде. Чотири доньки і два синочки. Щоправда синів довелося віддати Ліці на виховання. Вони біленькі і їм небезпечно жити в середній площині.

Лікар додивився все потрібне з УЗД, зробив записи і відпустив мене. На вулиці на нас чекали чоловіки. Ми їм трохи винувато посміхнулися.

— Ви це не дуже то засмучуйтеся, — сказав я.

— Нам доведеться мінятися речами для дітей, — додала Марго.

— Алекс, у нас буде хлопчик.

— А у нас знову донька.

— Хм, — сказав брат — ну що ж, донька так донька. Що з ними робити я вже знаю і як не вестися на прокази теж. А ви вже знаєте, що робити з хлопчаками. А вам точно правильно подивилися?

— Мені точно правильно, там явний пацан.

— Аналогічно, — сказали Маргарита. — Зайду як я вдома до спеціаліста, поспілкуватися.

— Ти його не калічь, — сказала подрузі. — Він же не спеціально.

— Угу, просто через неуважність.

У визначений термін народилися наші діти. Ми примудрилися навіть народити в один день. Щоправда я народжувала у верхній площині. Марго в середній під наглядом мами і бабусі. У нас народився блондинистий хлопчик із блакитними очима. Дивлячись на сина, відчуваю трепет і переживання за його майбутнє.

— Анжеліко, все буде добре.

— А якщо той демон знову повернеться.

— Ну повернеться. Будемо готові. Якщо він думає, що зможе реалізувати свої плани із захоплення площин і влаштувати на них своє панування, то глибоко помиляється. Ніхто на всіх трьох площинах цього не хоче. І йому дадуть відсіч. Його знову переможуть і відправлять у свою площину. А якщо вийде, то й зовсім уб’ють. Головне ми знаємо про його плани, і готуємося до його зустрічі. Він сам буде не радий, якщо прийде.

— Думаєш?

— Упевнений.

— А якщо жителі першої площини захочуть перейти на його бік?

— Ліку, — Алекс тихо розсміявся, поцілував сина — Нікому не захочеться жити під владою вищого демона. Вони хочуть, щоб їм поклонялися і в них діє закон найсильнішого і сліпе підпорядкування. А жителі першої площини волелюбні, їм вистачає тих не хитрих законів, що є в них зараз. От хто не поклонятиметься вищому демону, так це вони. Ні за які коврижки.

Кінець.

Кінець