Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Краще сидіти вдома... 📚 - Українською

Читати книгу - "Краще сидіти вдома..."

287
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Краще сидіти вдома..." автора Аліна Миколаївна Болото. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 50 51 52 ... 56
Перейти на сторінку:
Світлані було добре й спокійно на руках у Тайфуна, однак вона із занепокоєнням глянула знизу на його змарніле лице.

— Ні. Ти ж знаєш, я знову птерод. Хочеш, полечу?

— Не хочу, — нагадування про неземну сутність чомусь засмутило Свєтку. — Що ми тепер робитимемо?

Тайфун продирався крізь зарості убік центральної алеї, маневруючи, щоб уберегти свою ношу від колючок, і тому відповів не відразу:

— Будемо шукати…

— Могутність?

— Перехід.

— А Могутність?

— Та нащо вона тобі здалася?

— Мені?! Це тобі вона здалася! Затягнув мене невідомо куди, у провідники засунув!.. Я думала, ти патрульний, бандитів космічних ловиш, а ти сам авантюрист! Відпусти мене зараз же! — Світлана випручалася з Тайфунових рук, шльопнулася в кущ із колючками й розсердилася ще більше: — Теж мені, шукач Могутності… рожевий!..

— Феофіть! — коротко відповів Тайфун і покрокував далі, трощачи зарості на шляху.

Кіт пробирався десь окремо, тому Світлана раптом опинилася одна в темряві й одразу ж розгубилася. Шаруділо звідусіль. Дерева тужливо скрипіли, у ставку хтось голосно булькав, дув пронизливий вітер. Але головне, хтось явно зачаївся праворуч у кущах. Ні… ліворуч. Усе-таки праворуч. Зараз вискочить…

— Таю! — несамовито заволала Світлана. Птерод, який безшумно виник за спиною, перелякав її до дрижаків. — Я-я, зда-а-ється шпичака з-загнала, — повідомила Світлана сумним голосом і додала зовсім жалібно: — Ти не кидай мене тут одну, будь ласка…

Тайфун мовчки підняв її на руки й знову поніс крізь ніч. Притихла Світлана, пригорнувшись до грудей «невловимого Юма», слухала, як стукає під бинтами його серце й відчувала, як ниє власне. Біля самого порога птерод ледве не спіткнувся об розбиту богиню, загилив мармурові друзки в кущі й відчинив двері.

Гаряче палав вогонь у каміні, на столі стояла запалена лампа і сидів кіт.

— Ласкаво просимо в Будинок Орві! — сказав кіт. — Будьте добрі отримати Могутність.

— Іди геть! — птерод скинув його зі столу, посадив Світлану в одне крісло, сам гупнувся в друге й з насолодою витягнув ноги до каміна.

У холі панував ідеальний порядок, усе перебувало на своїх місцях й, здається, виглядало набагато новіше. У глибині душі Світлана побоювалася знайти тут Клодта… Однак ніщо не нагадувало про минулі події, немов нічого не було.

— Я серйозно! — ображено сказав кіт з-під крісла.

— І я серйозно.

— Таю! — Світлана здивовано розплющила очі. — Але, якщо не за Могутністю, то навіщо ти прийшов до нас знову?!

— Феофіть! Я вже пояснював.

— Коли?

«Невловимий Юм» важко зітхнув, навіщось витер чоло і з тугою подивився на Світлану:

— Одразу ж. Після прибуття сюди. Зетаги якимось чином пронюхали, що ти можеш бути провідником, я хотів їх випередити й тимчасово з Землі евакуювати. Браслет Орві діє тільки в межах закритого сектора. Але я не встиг: вони наступали мені на п’яти. А потім уже попри власне бажання довелося вступати у гру, не було іншого виходу.

— Так ти?..

— Він примчав тебе рятувати, — підтвердив кіт, витикаючись з-під крісла. — То Могутність братимете? Я код знаю!

У Світлани чомусь запалали щоки, їй раптом стало дуже соромно:

— Таю, я думала…

— Вона думала, що ти негідник, — повідомив кіт, про всяк випадок знову ховаючись під кріслом, — але однаково закохалася!

— Зараз схопиш! — пообіцяв Тайфун. — Надто балакучим став.

Свєтка сховала обличчя в долонях, а Васько заповз глибше в тінь і звідти заявив голосно:

— А ще я знаю, чому Тайфун примчав одразу!..

— Приб’ю! — підвищив голос птерод.

— Бо боявся, що зетаги вийшли на Свєтчин слід через його перший приліт, по-перше, а по-друге!..

Тайфун перевтілився в десятилапа з утиканим шипами хвостом, але Васько кулею злетів на оленячу голову й згори закінчив промову:

— Могутність братимете?!

Десятилап гаркнув так, що у вікні повилітали стекла, зі щілин посипалася потерть, а один з портретів узагалі впав на підлогу.

— І цей ненормальний птерод — мій родич! — крикнув кіт, якимось дивом опинившись на стелі. — Адже злощасна Могутність, якою Орві рятував народ птеродів, це ніщо інше як праультуна — речовина диявольської сили. Орві всього-на-всього зделявував її так, щоб у кожному птероді стала циркулювати крапелька праультуни. Але крапелька, у той час як я є чистокровним уль…

Влучним ударом хвоста десятилап відправив Васька за вікно, але кіт відразу просунув мордочку у двері.

— Я ще не сказав найцікавішого! Птерод не знає, хто навів зетагів на Свєтчин слід!

Десятилап втілився спершу в рожевого восьминога, потім у Чахлика Невмирущого, і тільки на

1 ... 50 51 52 ... 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Краще сидіти вдома...», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Краще сидіти вдома..."