Читати книгу - "Доньки-матері, або як (не) завагітніти від зятя., Нонна Задніпряна"

Хлопець розумів, що суперник вміло використав усі свої принади – від грошей до зовнішності, але Андрія не залишало відчуття, що цей білявий красунчик хоче використати Карину для досягнення своєї мети. Якої? Це стало зрозуміло Андрієві відразу, як він довідався, що його суперник влаштувався на роботу до Карининої матері. І не на абияку посаду, а одразу став замдиректора. А ще Андрій подивився на порожній банківський рахунок “багатія”, на те що респектабельна “беха”, якою той користується, віджата у справжнього господаря десь у сірій зоні… Отже мета ясна, як божий день – витягти із своє дружини та бізнеса її матері якомога більше грошей, а якщо повезе, то взагалі привласнити Кірину компанію. Але доказів в Андрія поки не було, окрім порожнього рахунку та чужої автівки. Впіймати суперника на зраді теж не було жодних приводів, хоча Андрій навіть не сумнівався в тому, що Сергій дуже ласий до походеньок наліво… А без доказів Карину не повернеш. Та й не в поверненні коханої була тепер справа. Андрій бажав помсти. Суперник мав бути знищений, розчавлений і стертий на порох… Тому Андрій уважно спостерігав за кожним рухом Сергія – він мав доступ до його телефону, ноута, рахунків у банку… Але ніякої активності не спостерігалося – ані з дівчатами, ані по рахункам… Крім того, хіба, що два тижні тому Сергій зареєстрував на себе фірму. Але й на рахунках фірми руху коштів поки не відбувалося – було внесено кілька тисяч статутного фонду і все… Проте Андрій відчував, що рух незабаром почнеться. І чималий. Треба тільки зачекати…

Нарешті Андрій побачив у вікно нареченого. І наречену… Вони цілувалися на очах у гостей, і ті, судячи із піднятих келихів, кричали “Гірко!”. Хлопець стис кермо так, що побіліли кісточки пальців.

– Нічого… нічого… я вмію чекати. Ти мені за все заплатиш! За кожний поцілунок, за кожну хвилину, яку провів з нею… Начувайся…

Андрій завів машину і різко рвонув з місця. В його голові гуділо як дзвін одне єдине слово: “Помста!”