Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 134
Перейти на сторінку:
Розділ 7

Двері автівки відчинилися і Френк вмить витяг Джеймса назовні, в одну секунду поставивши на ноги. Ще секунда і Джеймс вже стискав свої милиці. Його трохи каламутило від швидкості, з якою його переміщали в просторі, і він неголосно спитав борючись з запамороченням:

- А чи не можна рухатися якось повільніше?

- Не звикай до ніжностей.

Джеймс роздратовано озирнувся. Мало йому було що ці двоє влізли в його сон і пересувалися в ньому з неймовірною швидкістю, так у цьому дурнуватому сні він ще й на милицях.

Перед Джеймсом височіла червона цегляна будівля з вежею, що вінчала гострий дах. Високі вікна зяяли в темряві порожніми очницями, від чого будівля здавалася йому лиховісною. Але все ж таки знайомою.

- Ми й справді у Філоматі. - Джеймс недовірливо примружився, обвів очима порожнє нічне паркування перед музеєм, і незграбно завмер на місці. - Прокинься, прокинься, Джеймсе, - прошепотів він собі.

- Тобі допомогти?

Елінор підійшла ближче і в грудях Джеймса щось болісно стислося. Він опустив погляд всього на мить, доки не минув біль. Тонка рука обережно поправила бейсболку на його голові.

- Я ж не збожеволів? - розгублено перепитав Джеймс. - Ми правда у Філоматі? Я думав, це просто жарт такий.

- Ми дійсно у Філоматі, Джеймсе.

- Мене досліджуватимуть?

В очах Елінор затанцювали бісенята.

- Подивимося на твою поведінку. 

Френк йшов трохи попереду, але Джеймс все одно почув ці його слова.

Джеймс не дуже добре справлявся з милицями, так що рухалася процесія неймовірно повільно, як відмітив Френсіс з неприхованим роздратуванням. Елінор знову запропонувала допомогу, але Джеймс поспішно відмовився, радіючи що в темряві не так помітно що він залився фарбою по самісінькі скроні, і відразу змінив тему.

- Ця Рада... Вони типу…захищають таких як я?

Джеймс не хотів, щоб у його голосі чулася паніка, але не був упевнений, чи вдалося йому придушити схвильовані нотки.

Елінор зам'ялася на секунду.

- Члени Ради П'ятьох звуться хранителями. Вони охороняють світ Тіней, наш світ. Охороняють від мисливців за головами, як-от Дарко, від міжусобних війн, від загрози бути розсекреченими смертними. Роботи у них вистачає.

- Ти говоритимеш із Головою Ради та його радниками. Сьогодні вночі вони всі у місті. Заради тебе, - втрутився у розповідь сестри Френк.

- Голова Ради - цей Арій Картер, так? Це ж його дочку вбили у січні?  - перепитав Джеймс.

- Так, Алінель Картер стала однією з жертв мисливців.

- І якщо ці хранителі не впораються, то мене також уб'ють?

- Ми нікому не дозволимо тобі нашкодити. Я буду поряд, - видихнула Елінор на одному подиху і, схаменувшись, додала. - Поки ти сам не зможеш про себе подбати як мінімум.

- Це обнадіює, - Джеймс спробував усміхнутися і відчув як на обритій, здавалося, налисо потилиці, волосся стало дибки. - Шкода, що таких гарних хранителів, як ви, не було у тих, кого вбили в січні.

На цей випад йому не відповіли.

Процесія досягла входу. Це були звичайні подвійні білі двері. Френсіс дістав із кишені ключ.

- А я думав, у вас тут усюди... магія.

- Ти чекав, що я клацну пальцями і двері відчиняться, чи може мені варто пройти наскрізь? - Френк глузливо вказав на прохід. Джеймс знизав плечима і хмикнув.

- Були й кращі ідеї.

- Ти ж розумієш, що не маєш права розповідати будь-кому нічого з того, що ти тут сьогодні побачиш? - спитав Френк, перш ніж вставив ключа у замок.  - Та й ніхто не повірить.

Джеймс ледве стримався, щоб не фиркнути.

Двері відчинилися. Джеймс старанно застукав милицями по старовинному паркету, намагаючись надати своєму обличчю невимушений вираз. Френк насмішкувато пирхнув і пішов за ним. Елінор йшла попереду, вказуючи шлях.

- Світло могли б і ввімкнути.

- І привернути до себе додаткову увагу?

- Просто зізнайся, що ви економите не електроенергії.

Френк Арош тільки пирхнув. Компанія досягла дверей з позолоченим різьбленням і зупинилася перед ними.

- Ласкаво просимо у світ Тіней, Брістоуле. - Френк не стримав їдкого зауваження і постукав у позолочені двері тричі. Миттю пізніше одна зі стулок відкрилася.

- Франсуа Арош, Елеонор Еван-Грін і Джеймс Брістоул, - повідомив він і стулка закрилася. За кілька хвилин двері відчинилися і Джеймсові відкрилася простора, напівпорожня, ледь освітлена і дуже знайома зала. Джеймс побачив овальний стіл, трилику статую на ньому і багато стільців з високими вигнутими спинками. Він вже бував тут, у цій самій залі. Це місце снилося йому після тієї невеликої аварії.

- Хранителі вітають прибулих.

У півтемряві зали Джеймс перш за все роздивився старого з великою бородою, закутаного у складне багатошарове вбрання. Той сидів на чолі овального столу і від нього несподівано виходило слабке зелене свічення, ніби його перетримали під рентгенівськими променями. Це мабуть і є Голова, Арій Картер, подумки відмітив Джеймс. Старий тим часом грюкнув по підлозі вузлуватою тростиною і зала одразу освітилася сотнею свічок, так що Джеймс замружився. За столом виявилося багато інших осіб і тепер він зміг їх трохи розглянути.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 51 52 53 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"