Читати книгу - "Агентство "Шарашка та партнери", Олена Гриб"

– Чула, землянко? У тебе все добре! Спи далі!

– Я не сплю. Я…

– Шарашко, ризик пов’язаний зі мною! – долинуло здалеку. – Майже шістдесят відсотків! Запитай, де вона?

– Я біля вашого будинку! – викрикнула Віта. – Спустіться хто-небудь!

– Шарашко, пара «ти-Віта» дає вісімдесят відсотків! – пролунав тривожний крик Тіна. – Джерело небезпеки – ми!

Таксі зупинилося.

– Дівчино, приїхали.

Машина з закритими брудом номерами припаркувалася поруч, нітрохи не ховаючись.

Віта потягла час, вдаючи, ніби шукає давно відраховані гроші. Запитала про знижки для постійних клієнтів, похвалила сервіс… І зрозуміла, що потрібно виходити.

До під’їзду вона полетіла як на крилах, і лише біля самих дверей згадала, що не знає код.

– Ну і хто тут у нас живе? Невже чаклуни-екстрасенси? Спасибі, крихітко, ти мені дуже допомогла. – Незнайомець з несправжнього таксі, не поспішаючи, підійшов до неї. – А номер квартири назвеш? Ні? Ну й мовчи. Будинок невеликий, сам розберуся. Чи хочеш щось сказати?

– Ви хто? – Віта озлилась, виявивши, що ненароком допомогла невідомому.

– Дуже незадоволений замовник номер п’ять. А моє ім’я тобі не потрібне.

– Якщо ви хочете побачити керівництво Агентства, йдіть до їхнього офісу! Вдень!

– Мені не офіс потрібен. Не грудаста секретарка і не бовдур виконавець. Я прийшов до бісового Шарашки. До цього виродка, що зруйнував моє життя!

Незнайомець говорив так люто, що Віту пройняв озноб. Вона відступила на кілька кроків, вперлася спиною в стіну.

– Добрий вечір, Ігоре Семеновичу, – продзвенів зовсім поруч голосок з мультика. – Претензії? Чи бажаєте ще одне замовлення?

Чого б не бажав Ігор Семенович, йому цього зробити не вдалося. Він закотив очі і знепритомнів. Як виявилось, не кожен може зустріти балакучу ворону і зберегти здоровий глузд.