Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Іграшка в руках мафії, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська 📚 - Українською

Читати книгу - "Іграшка в руках мафії, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

1 000
0
20.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Іграшка в руках мафії" автора Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 62
Перейти на сторінку:
Розділ 30

З ранку все тіло нило приємною втомою. Прокидатися зовсім не хотілося, але телефон, який розривався поруч з ліжком, витягав з приємного сну.

Я намагалася не звертати на це увагу, але як тільки руки Марко зіслизнули з мого тіла, шкіру тут же обдало прохолодою.

- Ммм ..., - простогнала невдоволено.

Замість того, щоб повернутися до мене, я відчула, як прогнувся матрац і зрозуміла, що чоловік сів на ліжко. Незабаром пролунав його сонний, але вже роздратований голос. Він відповів на дзвінок.

Я не зрозуміла з ким він говорив, не зрозуміла про що. Єдине, що було ясно, так це те, що його просили кудись приїхати. Але я знала, що Марко не поїде. Він обіцяв, що хоча б цей день повністю проведе зі мною.

Сон вже не повертався, тому я дуже повільно встала і попрямувала у ванну кімнату. З кожним кроком відчувала кожен м'яз свого тіла. Навіть такі, про існування яких не здогадувалася. Відчуття нагадували ті, які залишаються у новачків після першого походу в спортзал, коли вони помилково думають, що в перший день можуть впоратися з навантаженнями для "качків".

Після десяти хвилин під струменями гарячої води я відчуваю себе бадьоріше. Напруга не так сковує тіло, з'явилося навіть якесь почуття розслабленості.

Зараз якраз такий стан, коли хочеться сніданок у ліжко. Романтичну комедію по телевізору. Довгі пристрасні поцілунки. І весь день провести в ліжку. Відключити телефони, замкнути двері. Нікого не бачити й тільки насолоджуватися один одним.

Привівши себе в порядок, я, сповнена відмінного настрою, вискочила в спальню, щоб поділитися своєю ідеєю з Марко, який все ще з кимось розмовляв телефоном.

Мій хороший настрій відразу зник, коли я зрозуміла хто був його співрозмовником.

Маттео.

Останнім часом одна тільки згадка цього імені стирала з мого обличчя усмішку. Цієї людини стало занадто багато в нашому житті останнім часом. Хоч куди піди й що не роби, всюди був Маттео. Щось заплануй або подумай, всюди буде Маттео. Дратував мене цей Маттео, якщо чесно. Іноді у мене складалося враження, що Марко проводив більше часу з ним, ніж зі мною. Наче мені потрібно було воювати з другом Марко за його ж увагу і періодично я програвала.

- Я пам'ятаю, - Марко обернувся і пильно подивився на мене.

Під його палким поглядом, пересиливши себе, я попрямувала до шафи та почала вибирати одяг.

- Куди це ти зібралася? - Ліниво поцікавився хлопець, коли закінчив свою розмову.

- Піду погуляю, - знизала плечима. Удавши, що не помітила його реакції на мій зовнішній вигляд.

Спеціально надягла спідницю коротше і топ на голе тіло. Нікуди я так йти, звичайно, не збиралася, але Марко хотілося позлити спеціально. Нехай, коли буде зі своїм другом справи обговорювати, може про мене згадає.

- Перевдягнися, - в голосі наказ. Залишки гарного настрою випарувалися моментально.

- Ні, - хитаю головою і відходжу від шафи.

- Ти без спідньої білизни, - хтось починає приходити в лють.

- Ти порвав все, що у мене було, - взявши з крісла сумочку, я обернулася і подивилася Марко прямо в очі, - піду, куплю нове ... напевно. Ми могли б піти разом ... Ти б сам мені вибрав те, що тобі буде подобатися з мене знімати. Або зривати ...

Я спеціально провела пальцем повільно від ключиці до грудей. Облизала губи, і прикрила очі. Почула, як Генуальдо набрав повні легені повітря.

- Купи щось прозоре, - почувся хрипкий голос. А слова значили лише одне - він зі мною не поїде. Я погано постаралася.

- Тільки, якщо ти поїдеш зі мною. Якщо ні, то куплю собі вовняну піжаму. Під нею все одно не буде зрозуміло є на мені щось чи ні. І знімати її не буду. Тому що якщо ти порушиш своє слово, то до себе я тебе не підпущу ...

- Ти думаєш, що я буду питати?

- Може і не будеш. Але займатися сексом ти будеш з колодою. Хоча, я все ж буду стогнати ... імена інших чоловіків. Всіх, з ким ти ходиш на ці чортові зустрічі, коли обіцяєш провести час зі мною.

Я бачила, як Марко розпалювався, тому вирішила не зупинятися. Показати на скільки я була серйозно налаштована виконати свою погрозу, тому млосно, з придихом промовила:

- Мабуть, я почну з Маттео: о, так, Маттео, так! Потім перейду до Паоло: глибше, Паоло, глибше! Наступним буду кликати Сезара ...

*****************************************************************************************

- Для кого цей комплект? - Марко підтримує мою гру, коли я проходжуся по рядах у відділі спідньої білизни.

Питання таке собі. На межі. Настільки ... пікантне, що замість відповіді, безпечніше посміхнутися і підморгнути.

Тому що я сама не знаю, як і що говорити, щоб не погіршити ситуацію.

Начебто домоглася того, чого хотіла. Марко був тут, зі мною. Але мене в тремтіння кидало від його стану.

Провокувати сильно не хотілося, але було дуже цікаво промацати межі допустимого. Дізнатися, що буде коли я їх перейду. Якщо перейду. Для цього ж потрібна сміливість і безстрашність. І, здається, мій ліміт останнім часом стрімко наближався до нуля.

- Мені це підійде? - Я приклала червоне мереживо до свого тіла. Абсолютно без задньої думки.

У відповідь почула лише рик. Реакція Марко мені сподобалася, і я пішла по похилій. Точніше, пройшла трохи в інший відділ. Більш провокаційний.

- Як думаєш, ти будеш раніше приїжджати додому, якщо я буду чекати тебе в цьому? - З кокетством подивилася на чоловіка, вихопивши з вітрини коробочку три на три, куди було упаковано "спідню білизну". Швидше, дві мотузки й одна ниточка.

- Віднесіть в примірювальну ..., - прогарчав Генуальдо дивлячись мені прямо в очі. І я цей погляд витримала. На відміну від асистентки в магазині.

- Вибачте, але товари даної групи приміряти не можна ...

На що у відповідь отримала багатозначну тишу. І все одно зробила так, як хотів Марко.

- Я скоро буду, - грати з вогнем мені теж не хотілося, - почекай мене тут ...

У якийсь момент я вирішила його не злити, але передумала відразу, як тільки пролунав дзвінок мобільного.

- Алло, - роздратовано відповів Марко, як тільки я закрила за собою двері приміряльної.

Я не чула хто говорив і що саме говорив, але незабаром зрозуміла, з ким велася розмова. Як і те, що вона проходила на підвищених тонах з боку опонента.

- Гаразд, - витримано і коротко, - зараз приїду.

І знову моя особиста присутність програвала дзвінку телефона. Ну, звичайно ж, Маттео ... Все він, всюди він ...

- Мені потрібно е ..., - Марко не встиг договорити, як я відчинила двері кабінки.

Так, нас могли побачити. Але на прийняття рішення у мене була всього мить. І ... справа принципу.

- Як тобі? - Питання надто різке. Поза не спокуслива, а, скоріше, штучна і напружена. Тільки навіть цього було достатньо для того, щоб очі хлопця зупинилися на мені.

Я буквально бачила, як думки зникали з його голови. Як Марко пожирав мене очима ...

Якщо хтось і міг назвати "спідню білизну" тим, що було на мені надягнуто, то у цієї людини явно було добре з фантазією. Тому що маленькі мотузочки, які не приховували абсолютно нічого ... Явно не могли претендувати на таку гучну назву.

До слова, навіть ліфчик складався з мотузочок, що нагадують павутину, і там, де були соски, були невеликі прорізи ... Загалом, виглядала я так, що у Генуальдо очі спалахнули вогнем.

- Ти очманіла?! - Прогарчавши це Марко привернув увагу мужичка, який весь цей час рахував вішалки з білизною, поки, швидше за все, його дама приміряла білизну. Коли мужик розвернувся, то з його рук випав комплект, який він тримав.

- Дивись, а комусь подобається, - розтягнувши губи в усмішці, я навіть не встигла зробити крок назад, як Генуальдо, схопивши мене за шию, запхав в кабінку.

- Ти що, блять, робиш?! - Прогарчавши це мені в обличчя, хлопець припечатав мене до стіни.

- Обираю білизну, яка тобі сподобається? - Це була слабка спроба виправити ситуацію.

- Сука! - Компліменти сьогодні так і сипалися на мою адресу.

- І тобі це подобається, - тільки посміхнулася. З викликом.

Більше сказати я не встигла нічого, тому що мотузочки почали дуже швидко рватися від різких ривків чоловіка, а мої губи вже щосили були атаковані його губами.

- Яка ж ти сука, - як не дивно, але за сьогодні це був найкращий комплімент. Не образа, а визнання моєї влади над ним.

І особисто мені дуже сподобалося це відчуття.

Продовжував гарчати мій чоловік, підхоплюючи мене під стегна і тим самим змушуючи розвести ноги в сторони.

Здається, можна поставити галочку навпроти пунктика "секс в громадських місцях".

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 51 52 53 ... 62
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іграшка в руках мафії, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Іграшка в руках мафії, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"