Читати книгу - "Імперія обіцянок та гріхів, Кері Блек"

- От і все, хлопці, тепер я не зовсім беззбройна, — сказала, крутячи кинджал у пальцях.

Другий охоронець з мечем кинувся на мене. Його рухи були занадто прямолінійними, майже передбачуваними. Я ухилилася, провівши кинджалом по його броні, і змусила його змінити позицію. Перший охоронець вже прийшов до тями та спробував підкрастися ззаду, але я почула важкий скрип його чобіт. Різко розвернувшись, я зачепила його кинджалом по руці, змусивши відступити.

Їхні удари були сильними, але повільними. Вони просто не встигали за мною. Я скористалася вузьким простором крамниці, швидко переміщаючись між меблями й прилавками, поки вони не почали помилятися. Один з них спіткнувся об зламаний стілець, а інший, намагаючись мене наздогнати, зачепився за полиці, і вази посипалися йому на голову.

Один точний удар руків’ям кинджала — і вони обоє лежали непритомними на підлозі. Я витерла кинджал об свою сорочку і кинула його назад у сумку, яка слухняно закрилася.

У приміщенні настала дивна тиша. Я озирнулася і побачила Евеліну, яка завмерла з відкритим ротом. Але мою увагу привернув інший об’єкт. На стіні серед старих картин і артефактів висів ключ, трохи більший за звичайні. 

- Що це? — пробурмотіла я, вже знаючи відповідь. 

- Воно саме тут зʼявилось, - спантеличено відповіла Евеліна. 

Ключ мав вигадливий дизайн нагадував химерні лози, що спліталися в незбагненному танці, утворюючи руків’я. Срібло на його поверхні здавалося живим, переливалося, ніби вбирало в себе світло. У центрі сяяв зелений камінь, настільки яскравий, що здавався частиною самого життя. Він ніби випромінював відчуття, що належати такий ключ міг лише тому, хто гідний найвищих скарбів. 

Занадто пафосно, - хмикнула я подумки. 

Та не встигла я простягнути руку до ключа, як почувся новий гуркіт кроків. Ще більше охоронців вбігли в крамницю, але цього разу я не мала наміру боротися. 

Я зірвала ключ зі стіни. 

Повітря заграло, і простір навколо мене почав розпадатися. Мене огорнув теплий, я б сказала вогняний вихор, і за мить я вже залишила Інвідію позаду.

Від автора:

Ключ в королівстві Інвідія